“30 років, незаміжня, ніколи не мала серйозних стосунків.” Або чому люди самотні?

Є у мене подруга, 29 років, незаміжня і ніколи не була в серйозних стосунках. Маленького зросту, повненька і відверто кажучи «на любителя» зовні, працює в держустанові, отримує мало, живе в гуртожитку, освіти немає. Дружимо вже 8 років і весь цей час вона постійно шукає собі чоловіка і ніяк не може знайти.

Прийшла вона до мене в черговий раз в гості, і, як зазвичай, завела розмову що їй, дивлячись на нас, дуже хочеться сім’ю, чоловіка, дітей і яку-небудь стабільність в житті. Що роки йдуть, а вона не молодіє і не кращає, а щастя немає. Слізно просила допомогти їй, познайомити з ким-небудь.

Мій чоловік працює в автосервісі, я звернулася до нього з питанням, чи є у них неодружені розумні хлопці. Чоловік відповів, що є один дуже хороший хлопець – роботящий, що не п’є, самотній, адекватний. Вирішили, в загальному, ми спробувати попрацювати купідонами. Пояснили хлопцеві суть-справу, він погодився.

Читайте також: Рейтинг знаків Зодіаку, які закохуються найшвидше

Запросила подругу поговорити, порадувати і домовитися про зустріч. Вона прибігла радісна і стала розпитувати, хто він. Я починаю пояснювати: бляхар, розумний, її ровесник, неодружений, дітей немає, з головою дружить. Тут подруга змінюється в обличчі і видає фразу, від якої я впадаю в ступор: «А навіщо мені бляхар? Ні, мені бляхар не потрібен. Я хочу солідного, директора якогось, красивого, розумного, щедрого ».

У мене пропав дар мови. Одне питання крутилося на язиці: «А навіщо красивому, розумному, неодруженому, багатому директору немолода вже, не надто красива, небагата, неосвічена ти?» Не хотілося руйнувати дружбу і ображати людину, промовчала.

Тим часом хлопець чекав зустрічі і було дуже соромно пояснювати йому причини відмови подруги. Вирішили зробити «хід конем», познайомити з іншого моєю подругою. Звичайною жінкою, 30 років, середньої статури, середньої зовнішності. Домовилася я з Юлею, вона охоче погодилася на бляхаря, відбувся обмін номерами телефонів, зустріч.

За словами подруги після зустрічі, вона в захваті від хлопця, чекає другого побачення. За словами хлопця «Вона нічого, але далеко не модель, не мій типаж, я люблю високих, молодих, з шикарним тілом, красивим обличчям і дорого одягнених».

Три людини, які потенційно могли б уже давно знайти сімейне щастя, в гонитві за ідеальними партнерами пропалюють свої роки, не помічаючи звичайних простих людей. А потім приходять ці люди до нас в гості і кажуть «Ось заздримо вам білою заздрістю, у вас сім’я, діти, затишок, а ми самотні і такі нещасливі».

При тому, що чоловік у мене далеко не директор, а я далеко не модель. Але ми любимо один одного, а не вигадані дурні еталони.

Загалом, самотні люди, досить жити ілюзіями, чекати принців і принцес. Життя так швидко біжить, оглянутися не встигнете, як вже старість. Подивіться на всі боки, поруч можуть бути чудові люди, з цілком пересічною зовнішністю і скромними доходами.

Не соромтеся іноді критично подивитися на себе, задатися питанням «А відповідаю я сам(а) своїм запитам?» Дівчатам маленька мудрість: «Хочеш стати дружиною генерала – вийди заміж за лейтенанта». Хлопцям: «Краса обличчя через роки згасне, краса душі – додасться».

Джерело.