fbpx

4 грудня-Ведення у храм Пресвятої Богородиці: що можна і чого не варто робити у цей день

Історія свята та народні традиції.

Свята в честь Пресвятої Богородиці в нашому церковному календарі займають перше місце після свят Господніх. За матеріалами kg.ua

Головне завдання Богородичних свят – це показати нам велич, гідність і святість Пречистої Діви Марії, Її роль у відкупленні людського роду та заохотити нас до її вшанування і наслідування. Найбільші Богородичні Свята, такі як Різдво й Успіння, говорять нам про перші та останні хвилини Її життя на землі.

Історія свята

Читайте також: Вaжлива молитва протягом дня. Введення в храм Пресвятої Діви Марії

Святе Євангеліє нічого не говорить нам про подію Введення в храм Пресвятої Богородиці. Це свято, як і свято Різдва й Успіння Божої Матері, засновано на традиціях Церкви й на апокрифічних книгах, передусім Протоєвангелії Якова і Євангелії Матея (Матвія) “Про Різдво Пречистої Діви Марії”. З цих джерел довідуємося, що батьки Пречистої Діви Марії св. Яким і Анна будучи бездітними, дали обіцянку, якщо в них народиться дитина, то віддадуть Її на службу Богу у Єрусалимський храм. Господь Бог вислухав їхні молитви і дав їм доньку. Коли їй виповнилося три роки, батьки привели Її до храму і віддали в руки первосвященика Захарії, батька св. Івана Предтечі. Тут Пресвята Богородиця перебувала тривалий час аж до заручин з св. Йосифом.

Цей день вважається великим святом, який у церковних піснеспівах називається передвістям Божого благовоління до людей. З цього свята у храмі починають співати під час ранньої: Христос народжується.

До цього дня потрібно завершити всі сільськогосподарські роботи. Дуже великим гріхом після Введення вважається копання або ж розпушування землі.

Читайте також: Вaжлива молитва-Акафіст з нагоди свята Введення в храм Пресвятої Богородиці

Введення – це християнське свято, що знаменувало собою початок зимового циклу обрядовості. Відзначали його 4 грудня. На Рівненщині казали: Введення прийде, свят наведе. І дійсно, після Введення йшла низка дуже популярних у народі свят: Катерини, Андрія, Варвари, Сави, Миколи, Ганни і, нарешті, Різдво, Новий рік, Водохрещі.

Категорично забороняється цього дня прати білизну, шити, копати землю, бо Господь відпускає на Землю душі праведних, аби вони могли побачити, “увидіти”, своє тіло. Звідси ще одна назва свята – Видіння.

Як Введення мостить мости, а Микола гвіздки забиває, то зима лютою буде

У минулі часи цей день називали “воротами зими” і говорили: “Введення прийшло – зиму привело”. Погода цього дня може бути дуже мінливою: і морозною, і теплою.

Наші пращури підмітили, якщо на Введення похолодає, то зима буде суровою. Якщо сніг випаде до Введення, то він може розтанути, якщо після — то лежатиме аж до весни.

У селян були й забобони, пов’язані зі святом Введення

Вважалося, хто першим цього дня зайде до хати, той буде “полазником”, тобто тим, що приносить добро або якесь лихо. Сусіди намагалися зранку не заходити одні до одних у гості, щоб потім не було нарікань, що це вони принесли в дім нещастя.

Коли на Введення до хати першим ввійде молодий, гарний, здоровий чоловік із грошима, то це хороша прикмета – весь рік у домі будуть усі здорові і вестимуться гроші.

Коли до хати зайде жінка і щось позичатиме – поганий знак.

You cannot copy content of this page