Бережись гріха та слухай свою совість

Усякого гріха, як смертоносної отрути, бережись: всякий гріх великого Бога ображає і прогнівляє, а грішника відлучає від Бога і вічному спасінню перешкоджає. Бережись же гріха, щоб не навічно умертвити тебе.

Короткий гріх є солодкість, але за ним вічна смерть послідує.

Що совість забороняє тобі робити, того не роби: що совість непогрішна забороняє, те забороняє і Закон Божий. Совість добра згідна с Законом Божим, який каже: не вбий, не вкради та інше. Те ж чуєш і в совісті твоїй, і вона те саме тобі говорить. Бережись же робити те, що совість забороняє, щоб не вразити душу твою, вразивши совість.

Нехай мене всі хулять, тільки б мене совість хвалила.

Вибирай краще померти, ніж згрішити проти совісті.
Краще лише від совісті втішатися, хоч і весь світ порочить, ніж совістю звинувачуватися, хоча й увесь світ хвалить.

Краще зранене тіло мати, ніж гріхами зранену совість; краще всякі зовнішні біди приймати, ніж мати цю одну внутрішню біду.

Зла совість більше від усяких скорбот ображає і більше від усякого мучителя мучить людину.
Нема злішого мучителя, як совість зла.

Читайте також: Притча про візит Бога. Сьогодні тричі приходив я до тебе, і щоразу ти радісно приймав мене.

Не відкладай покаяння.

Якщо в чомусь оступишся, як людина, і згрішиш, не зневірюйся, але відразу, пізнавши свій гріх, падай зі смиренням перед милосердним Богом і проси милості, взиваючи митаревим гласом: Боже, милостивий будь мені грішному! І відпуститься тобі гріх твій.

Які б гріхи не вчинив ти після Хрещення, якщо в істинному покаянні знаходишся, не зневірюйся, але очікуй милості Божої. Скільки б їх не було і які великі й важкі не були вони, у Бога милості ще більше. Тільки надалі бережись грішити.

Губить людину не тягар і кількість гріхів, а нерозкаяне і жорстоке серце.
Лише тих неодмінний чекає осудження з дияволом в пеклі, які не хочуть каятися і від гріхів відстати, а тим, які каються і відстають від гріхів, двері милосердя Божого відкриті.

Не від довгого часу покаяння залежить, а від старання того, хто кається.

Треба остерігатися, щоб у немічного не було і покаяння немічне, а у вмираючого мертве.
Треба залишити примхи, поки вони нас не залишать; треба залишити суєту, поки вона нас не залишить.

Джерело.