Моя бабуся знову вийшла заміж. Їй 76 років, а йому 78.
Вона регулярно відвідувала мoгилy дiдyся, а до сусідньої мoгили приходив він. Її майбутній чоловік. Він приносив квіти, годинами акуратно прибирав мoгилy дружини, і бабуся звернула на нього увагу.
Одного разу, поки його не було, вона глянула на дату cмeртi жінки – 11 років тому.
Спочатку бабуся з ним тільки віталася, потім розмовляла, а потім вони стали повертатися разом. Він проводжав її до дому. У них від усього цього виникла дружба.
І вони вирішили одружитися.
За святковим столом народу було мало. Мій новий дід Микола Іванович підняв келих пепсі-коли – він взагалі не п’є …
Так ось, він підняв келих, всі притихли, він пильно подивився на бабусю і неголосно сказав:
– Аня, невже ти мене не впізнаєш?
Губи бабусі затремтіли, вона кивнула:
– Впізнаю, Миколка, давно впізнала …
Виявляється, вони вже були одружені. Їм було тоді по 18 років. Прожили вони разом всього два місяці і розбіглися. Він вважав її вітряною, вона його – несолідним.
Читайте також:Таємниця моєї мами
