“Добрий вечір тобі, пане Господарю” або як святкують Різдво Закарпаття, Волинь, Буковина, Галичина

Всі ці традиції дуже цікаві й самобутні. Безсумнівно, кожен куточок нашої країни має свої унікальні особливості у святкуванні Різдва. Але, як відомо, найяскравішими і наближеними до традицій наших предків, є обряди Західної України.

Жителі західного регіону зуміли не тільки зберегти насиченість і зміст Різдва, але й передали їх наступним поколінням. Пише Всвіті

Декілька слів про різдвяні страви у різних регіонах України:

На Галичині та Буковині кутя зазвичай густа та щедро заправлена горіхами та маком.

На Волині кутя буває як густа, так і рідка. На різдвяному столі обов’язкові борщ із грибами та картопля в “мундирі”.

На Закарпатті подають пісні деруни та “галамбець” (так називають ковбаски, зроблені з кукурудзяної каші з підсмаженою цибулею).

  • Закарпаття

Святий вечір та Різдво Христове на Закарпатті святкують з традиціями, яких, швидше за все, Ви більше не зустрінете в жодному куточку України. У цій області України святкування Різдва увібрало в себе бойківські, лемківські, гуцульські й угорські мотиви. Жителі Закарпаття називають переддень Різдва – Карачун. Ця традиція залишилася ще з часів язичників і тому різдвяний калач носить аналогічну назву.

У перший день Різдва вирушають колядувати виключно хлопці.

Тим часом дівчата прибираються у будинку, а колядувати йдуть на другий день. У хлопців навіть є спеціальні колядки, які вони співають для незаміжніх дівчат.

Вертеп ходить на третій день і по-закарпатськи називається бетлегем.

Буковина

Різдвяні традиції в цьому регіоні мають свої унікальні відмінності. Вечеря починається досить рано, оскільки колядувати слід після Різдва. Тому на Буковині колядки лунають з 6 по 8 січня.

Під час вечері перша ложка куті повинна бути підкинута до стелі. Це робить господар, примовляючи про потреби для господарства – гарний врожай і достаток меду.

У східній частині Буковини тарілка з-під першої страви повинна бути перевернута. Місцеві жителі вірять, що таким чином квочки будуть добре висиджувати нових курчат.

На згадку про пoмeрлих предків святковий стіл не прибирають, а на підвіконня ставлять кутю.

Жителі Буковини також вірять прикметам – після задування свічки вони уважно стежать за димом. Попливе вгору – рік щедрий буде, у напрямку дверей – потрібно чекати поповнення або гостей.

Волинь

У цьому регіоні назва  Різдва збереглася від предків – Коляда чи Святвечір.

Вечеряти приступають з першою зіркою і першим за стіл повинен сісти обов’язково господар будинку. Спершу він дме на стілець, щоб зігнати душі пoмерлих, які вже могли сидіти там, і тільки після цього сідає сам. Якщо в сім’ї хтось помuрав протягом останнього року, для нього на столі обов’язково кладуть окрему тарілку. Святковий стіл не прибирають, а на покуть кладуть кутю – це місце біля ікони. Старожили вірять, що якщо не залишити кутю, то душі всю ніч будуть переслідувати уві сні.

На Різдво не колядують, а відправляють дітей з кутею до хрещених. Колядки, вертепи і походи до родичів відбуваються в день Різдва. Це триває не пізніше 8 січня.

Галичина

У цьому регіоні святкування Різдва зводять у національне надбання і ретельно дотримуються всіх традицій. До загальноприйнятих і обов’язковим відносять наявність 12 страв, часник на 4 краях столу, солому на підлозі і кудкудакання під столом.

Але в цьому регіоні збереглися свої особливі традиції.

Наприклад, жителі Львова плетуть павуків з соломи, оскільки вони вірять, що саме ці тварини приховували місце народження Ісуса. Якщо жінка не може народити дитину, вона може стати над таким плетеним павуком, і він їй допоможе. Їх вішають і над входом, і над іконами.

  • Тут святкування Різдва не проходить без дідуха.

Це символ врожаю та предків у вигляді житнього, пшеничного або вівсяного переплетеного снопа. Його спалюють на третій день.

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram