Без крику і покарання: підказки, які допомагають батькам правильно виховати дітей

Часто батьки сумніваються в правильності виховання своїх дітей. Розмова йде зовсім не про ремені і шмагання, а про покарання взагалі — таких, як кут, позбавлення комп’ютера або особистих грошей.

Що  таке покарання?

Це — додатковий мотиватор, який обмежує дитину в якійсь дії. Але дитина повинна боятися не покарання, а закономірних наслідків своїх дій. Караючи, ми вчимо його уникати розправи, брехати, вивертатися. Природні ж наслідки є невідворотними. Краще сконцентрувати увагу на них. Не прибрав іграшки — не знайшов улюбленого солдатика. Ось воно, покарання!

Основні принципи виховання дітей без покарань

Читайте також: Будь-ласка, не бийте своїх дітей. Ніколи. Не бийте, якщо вони зробили щось погане чи якщо обдурили вас

Терпіння.

Дітей треба любити не за те, що вони нам дають (почуття впевненості, повноцінності і гордості), а любити просто так. Звичайно, простіше покарати, ніж розбиратися в причинах поганої поведінки. Але в цьому проявляється егоїзм батьків. Вони роблять легше для себе, обмежуючи свою дитину — маленьку особистість.
Приймати свою дитину такою, якою вона є, з усіма проблемами, неприємностями і капризами. Він повинен відчувати, що його люблять і цінують.

Потрібно приділяти своєму чаду достатню кількість уваги. Адже саме його дефіцит викликає непослух.
З найменших років, коли дитина ще не вміє говорити, він уже вибирає собі одяг, іграшку. У нього є свої почуття і страждання. Не можна ними нехтувати. Адже це губить індивідуальність.

Виховання особистим прикладом.

Якщо забороняєте дитині брехати — не брешіть і не прикрашайте самі. Дотримуйтесь правил всією родиною. Вроджений інстинкт дитини наслідувати дорослих діє на підсвідомому рівні. Спробуйте, і ви зрозумієте, що це так.

Чим більше тиск, тим більший опір. Якщо постійно пиляти — прибери іграшки, зроби те, зроби це, не бери, не ламай, не чіпай, то можна створити таку напружену атмосферу, що дитині захочеться з неї втекти. Що він і буде намагатися робити в примхах, протестах і істериках.

Покарання підтверджують, що на кожну силу знайдеться ще більша сила. Малюк виросте і ваш силовий і фінансовий авторитет пропаде. Тоді прийде розуміння, що покарання — це помилка виховання, але буде вже пізно.

Послідовність — помічник у дотриманні правил. Сказали, що не дасте цукерку до вечері — не давайте. Якщо сьогодні не можна, а завтра можна, то можна завжди.

Підтримувати потрібну поведінку заохоченням. Діти швидше забувають про покарання, яке загрожує в разі пустощів, але пам’ятають про презенти за зразкову поведінку.

Батько повинен постійно розвиватися, вчитися, щоб дорослішаюча дитина не поставив його в глухий кут складними питаннями.

Не вестися на провокацію — істерики, докори, грубість. Будьте байдужі до таких емоційним вибухів.

Відомо, що діти, які ростуть без покарань, менш агресивні. Адже грубість — це помста за бiль. Покарання породжують гірку образу, яка глушить всі, включаючи здоровий глузд.

Тобто, цей негатив дитині нікуди подіти, а він випалює зсередини. Тому діти часто зриваються на молодших братів, сестер і домашніх тварин.

Виховання без покарань не призводить до егоїзму. Адже егоїсти — це недолюблені діти, які у дорослому стані намагаються надолужити згаяне.

Виховання без покарань — велика і важка робота. Головним чином, це робота над собою — адже, що б ми нe робили, діти все одно будуть схожими на нас.

Джерело.

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram