Побачення з «долею»

Хочете знати свою долю? Ну хоча б трішечки? Добряче подумайте перед тим, як сказати «так». Бо така містична та урочиста процедура, як знайомство зі своїм майбутнім, легко може перетворитися у комедію. Саме так сталося у мене.

А почалося все ще восени. Якось раптово навколо мене всі заговорили про загадкову таємничу ворожку, передбачення якої начебто завжди збувалися. То була не просто ворожка – жінка передбачає не лише твоє майбутнє, а ще й порчу може зняти, захист від злих людей поставити та багацько іншого. Живе вона у районному центрі, у приватній садибі. Її адресу, як годиться, переказували пошепки без назв вулиць та номерів будинків. Щось на кшталт «після мосту, звернеш наліво, пройдеш три будинки і стройку, побачиш високу березу – там вона і мешкає».

Теоретично таке рішення, як звернутися до ворожки, повинно визріти і мати вагомі підстави. Я не можу сказати, чого я зірвалася і поїхала туди. Мабуть, грішне людське бажання «все знати». Потрапила туди не з першого разу. Вдруге я навідалася до неї через кілька місяців після першого невдалого візиту, чотири (!) години просидівши у черзі.

Резонне питання «куди я потрапила?» виникло, коли я оглянула контингент, який зібрався у ворожки. Це переважно жінки років 50-60, забобонні та віруючі, які хочуть дізнатися, чи все у порядку з дітьми, чи не напустила, бува, якась сусідка порчу на худобу, чи можна відлучити чоловіка від чарки та ще бозна що.

На невеличкій дерев’яній веранді, де є тільки два стільці, зібралося шість жіночок, інші – сидять у машинах надворі. Чекати довго, особливо не поспілкуєшся ні з ким. Кожен пішов «у себе», обсмоктуючи свою проблему. Наші мляві розмови про кухонні справи та погоду пожвавила одна із відвідувачок. Це була 50-річна жінка, білявка із хвостиком з ріденького волосся, у білих чоботях та короткій модній куртці. Молодою вона була, певне, дуже гарна. До ворожки привела свою доньку. Поки донька «на сеансі», жіночка намагається розговорити нас.

«Сьогодні вона до часу приймає? Та встигнете потрапити всі. Да, всі встигнете. Всі, з чим прийшли, все ви узнаєте…», – її погляд зупиняється на мені. Миттю вона опиняється біля мене, хапає за комірець куртки:

«А тобі, шмакодявочка, що тут треба? Судьбу свою хочеш узнать?». Я в легкому шоці, дивлюся в її очі, потім на її руки на моєму комірі, знову – в її очі, і ледь видавлюю з себе: «Ага».

«Ну, узнаєш-узнаєш!», – вона відпускає мене і продовжує: «Тільки, дивись, не виходь за того, шо на гітарі харашо бринькає», – білявка робить характерний жест граючи на уявній гітарі. «Да!» – піддакують інші жіночки. «Вони такі всі гулящі», – пояснює далі білявка. «Да, гулящі!», – підтверджують жіночки. «А тоді, ах, як харашо грали на гітарі», – це вже всі разом. «Да… А то буває, не в таких штанях прийшов на свіданіє – і всьо, «до побачення». А хароша ж людина! Але ж… Бач, не в тих штанях», – продовжує згадувати молодість білявка.

А далі ми дізналася, що в неї було немало чоловіків, більшість з яких гулящі – усіх вигнала. «А то було, щоб одного вигнати, довелося ще «другого мужика нанімати». Останній так «довиганявся», що сам залишився, а потім і його самого довелося виганяти». А зараз у неї «молдаванин, толковий мужчина».

Розмова непомітно стрибає на іншу тему, але нарешті – моя черга, я заходжу. Замість таємничих сутінків зі свічками – простора світла кімната з ліжком, стільчиком і столиком. Ворожка гадає мені на картах таро. У неї м’який голос і добрі очі.

«Гляди, хто це?» – вона вказує пальцем на пікового короля, що випадає першим. «Це мужчина, старший од тебе», – пояснює. «Ти йому подобаєшся. А це твій бувший (на стіл випадає «валет»). Він думає про тебе, але ти його одпусти… А оце жєнщіна (на столі дама-хрест) хоче одбити отого старшого мужчину». Наступний пасьянс починається з того ж таки «старшого мужчини» і його «жєнщіни». «Бач, – говорить ворожка – він не одходить од тебе. Він тобі буде робить якесь прєдложеніє, але ти не соглашайся, бо ця женщіна (тицяє пальцем на засмальцьовану даму)… вона його таки поверне».

«Санта-Барбара якась, чесне слово», – думаю про себе. Крім заплутаних амурних походеньок, у мене ще «неприятності по роботі, які скоро пройдуть», «довгий шлях – мабуть, літом кудись поїдеш», «невелика покупка», «житимеш у власному помешканні», «лікуй слабкі нерви», «бережи вірних друзів» і т.д. «У цілому – нічого поганого в твоїй судьбі я не бачу», – підсумовує ворожка, швиденько склавши колоду.

П’ятихвилинне побачення з «майбутнім» завершилось. Я витягую гроші, так нічого і не зрозумівши, адже ніяких «королів», «валетів» і їхніх «дам» у моєму житті і близько немає. Власне, усе наворожене – це універсальний трафарет, який можна накласти на будь-чию долю. У кожного ж, певне, є якісь неприємності на роботі, якесь відрядження – «далека дорога», якась хвороба, недоброзичливці та вірні друзі, «а в цілому все добре».

Зараз упевнена: не хочу знати майбутнє, і іншим не раджу. Повинно ж лишитися хоч щось, чого людський мозок осягнути не може.

Читайте також: Найкрасивіша наречена у вічності…

Джерело.