Мудрі поради для доньки

Їх склала для своєї дочки напередодні її шлюбу графиня Софія Замойська, уроджена Потоцька. За матеріалами видання: CREDO

Моє любе дитя.

Люби порядок і ощадливість, не перестаючи бути шляхетною і прекрасною. У мить, коли моя близька опіка над тобою має скінчитися, коли думаю, що ти розпочинаєш нове життя, і придивляюся до твоїх обов’язків, а разом із тим до твоєї молодості й недоосвідченості; коли замислююся над усім, що так легко з доброї дороги збити може, що чинить її такою важкою для здолання, – прагну написати тобі деякі поради, аби певної миті вони тобі мене замінили, а тобі самій нагадали, що твої чесноти будуть гордістю і щастям твоєї матері.

Насамперед я говоритиму тобі про Бога. Будь завжди вірна Його законові, будь побожна. Спаситель сказав: «живіть і моліться»; отож поєднуй безустанно ці два зусилля, Ним самим приписані. Нічого тобі не скажу такого, що не старалась би віддавна влити у твоє серце; не повернуся більше до приписів нашої святої релігії, обмежуся лише одним висловлюванням св.Августина, який сказав: «Люби Бога і роби, що тобі до вподоби». Бо якщо ми любимо Господа Бога, то лише того прагнемо і тільки в тому собі подобаємося, що Йому до вподоби, що Він дозволяє і що Його образити не може. Отож люби Його, дитя моє дороге, з усіх сил, ти Йому стількома милостями і добродійствами завдячуєш, що сама вдячність тебе до цього провадити має. Нехай Він буде завжди у тебе перед очима, жеpтвуй Йому всі твої думки, слова і вчинки, твої почуття і бажання, щоби Він їх освятив і благословив.

Роби зусилля над собою, борися зі своїми слабкостями, старайся виправитися, опирайся поганим спoкусам, не роби іншим того, чого б не хотіла, аби тобі вчинили; вірно виконуй обов’язки стану, в якому Бог тебе поставив, – ось перша порада.

Друга порада каже молитися, бо самі ми нічого не можемо вчинити, ми такі слабкі, що не змогли би добре навіть наших обов’язків зрозуміти. Він же сам сказав: «Просіть, і дасться вам!» Тому нехай першим учинком кожного твого дня буде молитва, і нехай ніщо ніколи тебе від цього не звільняє. Коли ти здорова, завжди молися навколішках. Чверть години присвяти на молитву, тобі вистачить добре її відбути і прочитати один розділ із «Наслідування Ісуса Христа», про це я тебе дуже прошу.

Не кажу тобі про святу Месу – я певна, що ти ніколи її не пропустиш, але інколи, як твої обов’язки і здоров’я дозволять, іди вслуховуватися в неї і в будний день, іди подякувати Богові за Його благодаті, славити Його у святій жеpтві, просити про нові милості, відновити свої добрі постанови, скласти свої турботи і зачерпнути нових сил. Будь побожна. Нехай твоя побожність буде прикладом для наслідування, нехай надмірність не шкодить релігійності. З іншого ж боку знову, будь вірна у виконанні повинності й того, що ти визнала за добре та за свій обов’язок. Молися тоді за всіх, хто тобі дорогий, і за мене також, прошу тебе про це: молися тепер і потім, коли мене вже не буде тут!

По вечірній молитві з великою старанністю заверши день, як розпочала його, віддаючи себе в руки Бога. Цю молитву завжди розпочинай з іспиту совісті, причому будь до себе сувора. Найбільше сприяє нашому виправленню і проти самого себе озброює добрий іспит совісті. Старайся приступати до святих Таїнств часто, нехай побожний священик тобою в цьому покерує. Ти знаєш, як багато благодатей поєднані зі св.Причастям. Будь турботлива у виборі сповідника, а якщо лиш зможеш, то старайся триматися одного й того самого.

Уникай релігійних балачок. Складно припустити, щоб ми були спроможні переконувати інших, натомість завжди варто остерігатися, щоби вони якихось сумнівів у наш розум не вклали, які би нашу віру захитати могли.

Докладай зусиль, як лише зможеш, аби у твоєму домі дотримувалися церковних приписів. Старайся також, аби ті, хто залежить від тебе, дотримуватися обов’язків побожності та жили морально і добропорядно.

Я зібрала для тебе кілька побожних книжок; наскільки можливо –  читай по кілька сторінок щодня, або принаймні так часто, як зможеш, не звільняй себе від цього, оскільки це читання є поживою для душі; воно її освячує, поступово вдосконалює і невпинно нагадує нам, що наша земна мандрівка коротка, і треба заслужити на істинне щастя у вічному житті.

Часто кажуть, що призначення жінки не таке красиве й не таке щасливе, як призначення чоловіка; я не буду з цим сперечатися, волію обмежитися зверненням твоєї уваги на те, що є красиве, захопливе і солодке у призначенні жінки. Воно  складається з речей важких і прикрих, бо як же жінка могла би бути виключена з турботи, що становить немовби умову її життя. Однак мені здається, що доля жінки тому часто є сумна та гідна жалю, що не знають вони добре своїх обов’язків, не замислюються, скільки в них міститься солодкості, й самі псують своє призначення, не вміючи його оцінити. Може, й нема на землі істиннішого щастя, ніж щастя жінки, яка, люблена батьками, вихована ними старанно, присвятивши їхній любові свою першу молодість, полишає їхню милу опіку, аби перейти під опіку люблячого чоловіка, якого вона кохає і поважає. У такому становищі перебуваєш ти, моє дитя, нині, повторюю це тобі з радістю і Богу за це дякую.

Призначення жінки у твоєму стані є за своєю суттю прегарне: жінка така – оздоба чоловіка свого, якому вона віддає найніжнішу прив’язаність. Вона – товаришка всіх хвилин його життя, вміє знайти тисячі обставин, аби йому сподобатися і стати йому милою. Він знайде в ній утіху у своїй хвoробі, біля неї відпочине після клопіткої праці та марудних справ. Якщо жінка зуміє завоювати його довіру, він звертатиметься до неї по пораду, шануватиме її думку, і тільки з нею провадитиме справи.

Материнська турбота є стільки прекрасної та шляхетної гідності у взірцевій дружині, яка є другом і порадницею свого чоловіка, прикладом для своїх дітей! Свої старання вона ділитиме між чоловіком і дітьми, защепить у молоді серця своїх синів чесноти, які зроблять із них людей, корисних для Бога, вітчизни та людства. Вона виховає своїх дочок добрими дружинами і матерями, її доброчинний вплив відчуватиметься на всьому, що її оточує. Так проваджене життя є напевно корисне й приємне, а так сприйняте призначення жінки красою мені здається.

Справді, турботи і клопоти трапляються інколи, бо хто ж від них вільний? Повного щастя немає на цім світі, не треба ані сподіватися, ані клопотатися, щоби його знайти; радше варто очікувати клопотів, страждань і розчарувань, і зміцнюватися, аби їх зносити, черпаючи сили в релігії, бо тільки вона їх дати може. Якщо не маєш чим собі дорікнути – завжди знайдеш сили, потрібні для знесення своїх страждань. Якщо не ти є причиною своїх стpаждань через негідність або необачність, то завжди знайдеш утіху; якщо, врешті, твій дім буде такий, як я описала вище, то він гарантує тобі тисячі втіх і заспокоєння, даючи тобі стільки щастя, скільки лиш на землі зазнати можна.

Однак аби осягнути тривале щастя, якого я тобі зичу, – окрім усього цього, що зробиш з потягу, почуттів і посвячення, прошу тебе: склади собі план на подальше, осмисли його і вірно дотримуйся. Бо трапляються хвилини важкі й такі, коли приходять спoкуси, і нас немовби тягне, щоби не дотриматися життєвих правил у речах ; ми робимо це не замислюючись, однак цей перший крок сходження з приписаного шляху розпочинає собою низку дрібних відхилень, які тягнуть за собою відхилення щораз то серйозніші. Спершу ми ніби якнайневинніше втягнуті, потім уже не можемо опиратися, труднощі нагромаджуються, і доводиться тяжко шкодувати про той перший дрібний переступ або занедбання, яке звело нас із цього прекрасного й солодкого шляху невинності. Поблажливо треба оцінювати відступи інших, особливо ж коли ті люди, позбавлені старанного виховання, були кинуті у світ, не маючи ані міцних принципів, ані доброго розуміння релігії. Однак ті жінки, які, як ти, моє дитя, були навчені, вкорінені у добрі, оточені стараннями, допомогою і добрими прикладами, стали би дуже винними, легковажно ставлячись до навіть найдрібніших обов’язків своїх. Життя жінки складається з тисяч дрібних обов’язків, але всі вони важливі, всіх їх вона має шанувати.

Будь лагідна, моя дорога. Бог тобі сам це велить, це найпрекрасніша і найпривабливіша чеснота в жінці. Будь лагідна, бо це забезпечить тобі прив’язаність чоловіка, а панування лагідності є єдиним пануванням, про яке жінці старатися можна, і воно всемогутнє.  Будь смиренна, ця друга християнська чеснота робить нас милими самому Богу. Смирення захищає нас від самолюбства, від цього ворога, якому так важко противитися, який засліплює нас і стає джерелом стількох помилок. Смирення захищає нас від гордoвитості, бо велить не покладатися на себе, стає на заваді кепського настрою, боронить від обмов, оскільки, роблячи нас суворими до себе, пробуджує поблажливість до інших.

Ніколи не дозволяй собі нарікати, дутися; у такі хвилини говориться і робиться чимало такого, про що пізніше жалкуєш, як хвилина мине. Якби тобі довелося колись нарікати, то принаймні роби це мовчки, і ніколи не відходь, не засинай перш ніж виправдаєш, перш ніж ви одне одного не пробачите й обніметеся.
Часто буває в подружжі, що по кількох роках співжиття дружина гадає, ніби чоловік перестав її кохати, бо він уже набагато менше гарячий в освідченнях

Будь діяльна, не відкладай на завтра те, що сьогодні зробити можна, завжди добре розпоряджайся своїм часом, хоч би де ти була, – втраченого часу так шкода! Добре використаний час, окрім принесеної користі, дає нам свободу, задоволення і подвоює нашу дієвість. При роботі уникай нудьги, цієї справжньої кари, якій ніколи піддаватися не потрібно, не впадати у шкідливу тугу. Змушуй себе до занять особливо тоді, коли прийдуть страждання і неохота, воно поверне тобі спокій розуму, розрадить і навіть утішить. Немає нічого гіршого в таких випадках, аніж піддатися маренню і втомі. Тут я раджу план доброго читання. Знайди час посеред дня для читання, нотаток, збірки вибраних думок. Менше читай романів; серед них є гарні, навіть добрі, але ніколи не читай кілька підряд, роби в цьому читанні тривалі перерви, і повертайся до читання корисного. Одна з вад, набутих при читанні романів, це втрата охоти до іншого читання, яке нам потім видається нудним і ніби мучить.

Свої здібності розвивай, спілкуйся з талановитими людьми, користуйся кожною можливістю, аби брати уроки музики, малювання, літератури. У своєму домі провадь господарство розумно, ощадливо без скупості. Порядок є справою гарною і обов’язковою, а наслідки безладу страшні, провадять до багатьох помилок.

 Порядок дасть тоді засоби до чинення милосердя. Будь доброчинна, моя люба, милостиня Богові угодна, Він прагне, аби ми ділилися з убогими тим, що Він нам дає.

Ніколи не відпихай убогого, вислухай його, втіш, а якщо нічого зробити не можеш – нехай навіть відмова твоя буде осолоджена добрим словом. Така відмова часто буває миліша, ніж милостиня, подана з суворістю чи байдужістю. В доброчинності будь оглядна, бери на неї кошти, якими насправді можеш розпорядитися, бери їх із призначеного на розваги, на вбрання; тоді це буде повним милосердям, жеpтвою, милою Богові. Але якщо ми догоджаємо собі в усьому, а на доброчинність віддаємо те, що для дітей мали призначити, якщо, з одного боку, борги робимо, а з іншого, тільки робимо вигляд благодійника, то перестаємо виконувати чесноту і чинимо помилку. Треба спершу обов’язки виконати, а потім займатися виконанням певних чеснот. Нехай твоя доброчинність буде євангельською. Старайся допомагати іншим не тільки грошима, а й зусиллями своїми, справжньою добротою, яка знайде способи допомогти й підтримати. Не відкладай на завтра послуги, яку сьогодні зробити можеш; допомога, яка сьогодні могла врятувати, завтра прибуде запізно.

Варшава, 11 грудня 1825 р.

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram