Пропонуємо притчу про шепіт, наше життя і речі, які його наповнюють – важливі й дрібні

Їхав якось молодий чоловік на новому блискучому “Ягуарі” у прекрасному настрої, наспівуючи якусь мелодію.

Раптом побачив він дітей, що сидять біля дороги. Після того як він, обережно об’їхавши їх, зібрався знову набрати швидкість, він раптом почув, як в машину вдарився камінь. Молодий чоловік зупинив машину, вийшов з неї і, схопивши одного з хлопчаків за комір, почав його трясти з криком:

Паршивець! Ти чому кинув у мою машину камінь! Ти знаєш, скільки коштує ця машина?!

Реклама

– Вибачте мені, – відповів хлопчик. – У мене не було наміру заподіяти шкоду вам і вашій машині. Справа в тому, що мій брат – iнвaлiд, він випав з коляски, але я не можу підняти його, він занадто важкий для мене.

Вже кілька годин ми просимо допомоги, але жодна машина не зупинилася. У мене не було іншого виходу, окрім як кинути камінь, інакше ви б теж не зупинилися.

Реклама

Молодий чоловік допоміг хлопчику посадити iнвaліда в крісло, намагаючись стримати сльози і прuдyшити підступили до горла ком. Потім він пішов до своєї машини і побачив вм’ятину на новеньких блискучих дверцятах, що залишилася від каменя.

Він їздив на цій машині багато років і всякий раз казав “ні” механікам, які пропонували відремонтувати вм’ятину, тому що вона постійно нагадувала йому: якщо ти проігноруєш шепіт, в тебе полетить камінь.

Читайте також: Притча про горнятко, яка допоможе подивитись на життя по-іншому

Реклама

Джерело.

Реклама

Реклама