У першi три днi Страсного тижня Глави Церков варять миро

Запашну сумiш трав та олiйок, яку застосовують для миропомазання пiд час Таїнства хрещення та освячення нових престолiв у храмах, дозволено готувати лише три днi в роцi.

Перше святе миро принесене до Київ з Херсонеса, коли проходило хрещення Русi. Пiсля цього миро варили лише в Києвi у Трапезнiй церквi Києво-Печерської лаври. Нинi його готують Глави Церков рiзних конфесiй. Цей процес вважається особливою подiєю в життi Церкви.

— Варять миро з понедiлка до середи Страсного тижня, — розповiдає архиєпископ Євстратiй Зоря, голова iнформацiйно-видавничого управлiння УПЦ КП. — А у Великий четвер освячують. Проте миро готують не щороку, а залежно вiд потреби. Його може вистачити й на 20 рокiв.

Тож уранцi, у понедiлок Страсного тижня, митрополит чи патрiарх окроплює приготованi складники святою водою. Наливає в казани цiєї води, благословляє олiї, запашнi трави та решту речовин. Потiм запалює вогонь пiд казанами i починає читати Євангелiє. Глава Церкви та духовенство читає Святе Письмо i перемiшує миро дерев’яними ложками цiлодобово до вечора середи. Уже в третiй день тижня готове миро, яке остигло, розливають у посудини i ставлять на особливому столi — “алавастрi”. Готове миро є рiдким, але з роками пiдсихає i згущується.

— Скiльки складникiв використовують для приготування мира?

— У давнi часи в грецькiй Церквi миро готували майже з 50 запашних складникiв, а в Українi до середини ХIХ столiття використовували 26, а згодом — 31. Для приготування мира брали 20 пудiв олiї, шiсть вiдер бiлого виноградного вина, яке використовували лише для того, щоб пiд час приготування мира складники не вигоряли.

Крiм цього, застосовувалася камедь (речовина бiлого або жовтуватого кольору з характерним запахом), ладан (ароматична смола) кiлькох видiв, сандарак (смола з особливого виду ялiвцю), пелюстки троянди, базилiк (пахуча волошка), фiалковий бiлий, iмбирний, чорний, калгановий (перстач) i кардамонний коренi, бальзам перуанський, терпентин венецiанський (скипидар), мускатна густа, бергамотова, лимонна, лавандова, гвоздикова, богородичної трави, розмаринова, трояндова, помаранчева, мускатна та iншi олiї.

Нинi миро варять iз близько ста складникiв. Як основа використовується оливкова та трояндова олiя, а додають до мира рiзнi пахучi трави. Деталi його приготування i точний рецепт вiдомi лише невеликому колу людей — Главi Церкви та його помiчникам.

— Коли миро вже готове, що з ним потiм роблять?

— У Великий Четвер, напередоднi Великодня, готове миро освячують на Лiтургiї, вголос читаючи спецiально призначену для цього молитву. Читається ще й iнша молитва. Її вже не виголошують уголос. Пiсля цього миро вiдносять у сховище Патрiаршої ризницi, звiдки його видають на вимогу єпархiального керiвництва у всi храми i монастирi.

Освячене миро, як i свячена вода, може зберiгатися впродовж десяткiв рокiв i не псуватися. Ця речовина належить до однiєї з найсвященнiших. Миро може зберiгати лише духовенство в храмах на престолах, у хрестильних скриньках, де лежить усе необхiдне для здiйснення Таїнства Хрещення. Миряни не мають права зберiгати чи використовувати миро.

Богданна МАРТИНИК

Читайте також: Страсна п’ятниця 2017: що можна і не можна робити

За матеріалами видання Жіночий порадник

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram