Батьки часто скаржаться на погану поведінку дітей. Акцентуючи увагу на поганих вчинках малюка, вони думають, що це допоможе йому виправитись.
Таку модель поведінку батьки вважають цілком нормальною. Їх можна зрозуміти, адже все це вони роблять на благо дитини, намагаючись навчити її виживати в цьому складному світі, за матеріалами сайту, Виховання дитини
Батькам властиво гніватись на дітей, це цілком нормальна емоційна реакція. Проблема полягає зовсім в іншому: ми намагаємося самі вирішити, якою повинна бути дитина, і примушуємо її відповідати нашим очікуванням. При цьому позитивним якостям малюка ми зовсім не приділяємо уваги. У цьому криється небезпека: дитина може прийняти позицію «я поганий» і продовжувати протистояти батькам. Однак цього можна уникнути, помічаючи не тільки погану, але й позитивну поведінку. Прийміть цю стратегію за правило, адже якщо вказувати дитині на її погану поведінку та хвалити за хорошу, вона почне змінюватись на краще.
Досягти позитивних змін вам допоможуть кілька простих рекомендацій.
Не тримайте дитину у страху
Дратуючись або гніваючись на дитину у спробі домогтись від неї потрібної поведінки, ми викликаємо в неї почуття страху. Батьки виховують дитину так, як виховували їх самих за часів відсутності смартфонів і соціальних мереж. Однак сьогодні такий стиль виховання часто виявляється неефективним і викликає в дітей тільки страх і тривогу.
Якщо батьки залякують дитину замість того, щоб навчити її адекватно взаємодіяти з людьми, вони несвідомо вчать її робити так само з іншими. Ми схильні перебільшувати недоліки дітей, не помічаючи причин поганої поведінки. Якщо це повторюється занадто часто, навіть позитивні риси дитини можуть перетворитись на негативні. Тому треба за будь-яку ціну зміцнювати віру дитини в себе, а не звинувачувати її в поганій поведінці з найменшого приводу.
У будь-якій ситуації розмовляйте з дитиною спокійно
Ми часто схильні бачити поведінку дитини в негативному світлі. Не дивно, що через це батьки не можуть розгледіти її позитивних якостей. Батькам не подобається, що дитина відстоює свою точку зору, не погоджується з їхніми вимогами. Таку поведінку вони відразу відносять до «поганої». Але варто обговорити з дитиною причини відмови й може виявитися, що її так звана «погана поведінка» не є такою насправді.
Батьки хочуть, щоб їхня дитина виросла відповідальною й незалежною. Але дитина розуміє все по-своєму, бачить тільки те, що її не слухають і зовсім не зважають на її думку. При цьому, спочатку вона може мати задатки лідера й не боятись висловлювати свою точку зору. Ваше завдання – спрямувати енергію в потрібне русло й домовитися з дитиною про певні правила поведінки. Зрозуміло, при цьому ви й самі повинні дотримуватись усіх домовленостей.
Якщо помічати у вчинках дитини позитивні сторони, її поведінка вже не здаватиметься такою поганою. Звісно, не варто пускати виховання дитини на самоплив. Але подивитись на її поведінку з більш оптимістичного боку ніколи не буває зайвим.
Помічайте позитивні якості вашої дитини
Разом з негативними рисами характеру дитини намагайтесь бачити й позитивні. Подивіться на характер малюка з іншого боку. Наприклад, якщо ваша дитина надто чутлива – помічайте її здатність співчувати іншим. Дитина любить сперечатися – відзначайте її впевненість у собі.
Головне – акцентувати увагу на позитивних якостях у негативних рисах характеру дитини, спрямовуючи їх у позитивне русло. Так, при агресивній поведінці дитини постарайтесь розвинути її впевненість у собі. Навчіть справлятися з нападами агресії. У майбутньому впевненість у собі стане для дитини корисною якістю. Завдання батьків – допомогти дитині її розвинути.
Поставте себе на місце дитини
Аналізуйте кожну ситуацію, коли малюк виводить вас із себе, і намагайтеся зрозуміти причини, що викликали таку поведінку. Поставте себе на місце дитини. Розуміючи причини поганої поведінки, ви будете відчувати менше злості.
Створіть умови для змін
Пригадайте ситуації, коли ви переймались думкою тих, хто вас оточує. Що ви робили в таких випадках? Спробуйте поставити себе на місце дитини. Можливо, вам буде важко це зробити, незважаючи на те, що ви неодноразово бували в подібних ситуаціях. Зрозуміти агресивну поведінку дитини або підлітка не означає погоджуватися з ним – ви просто переймаєтесь почуттями свого сина або доньки й бачите причини агресії.
Не приймайте цю aгресію на свій рахунок. Заспокойтесь, перш ніж порозмовляти з дитиною/підлітком про його поведінку. Це допоможе йому зрозуміти, що ви незадоволені конкретною ситуацією, а не його поведінкою в цілому. Це також допоможе йому побачити свою поведінку з боку. Принаймні, постарайтеся зрозуміти мотиви такої поведінки й не приймати агресію дитини на свій рахунок.
Якщо вам кажуть, що ваша дитина поводиться так само, як ви, поставтесь до цього позитивно. Люди не обов’язково мають на увазі погані вчинки вашої дитини. Якщо ви відчуваєте, що дитина у своїй поведінці на вас не схожа, теж не турбуйтесь. Визнайте право дитини бути собою. Пам’ятайте, що aгресивної поведінки дитина часто вчиться в батьків. Але вона може навчитись у них і терпіння.
Читайте також:Одну доньку Бог забрав, а іншу – послав
