Івана Купала — традиційне східнослов`янське свято, яке відзначали вночі перед Івановим днем (24 червня за старим стилем). Зараз його також прив`язують до сонцевороту (21 червня), проте з введенням григоріанського календаря збігається з церковним святом Різдва Івана Предтечі та припадає на 24 червня (7 липня).
Назва свята походить від імені християнського святого Івана Хрестителя, а квінтесенцією свята є очищення за допомогою вогню та води — найдавніша форма магiчних дій. Це одне з чотирьох головних свят сонячного календаря.
Наші предки вірили, що цієї ночі прокидається вся лісова нeчисть – змiї, вiдьми, русалки, перeвертні, тому багато чого неможна було робити у це свято.
Головне – це не можна спати цієї ночі, бо нeчисть теж не дрімає, а намагається шкодити людям і їхній домашній худобі. А ще – купатися, бо водяний може затягнути у воду, вірили у давнину.
І тільки з приходом Івана Купала плавання дозволялося – всі заборони знімалися, проте впродовж свята заборона продовжував діяти на певні групи населення. Особливо подалі від води слід було триматися дітям, старим людям та вагітним жінкам, бо вважалося, що нeчисті сили можуть зашкодити їхнім ослабленим організмам.
На Купала краще нічого не віддавати та не позичати, бо, кажуть, можна збідніти. А якщо знайдете на вулиці гроші, навіть велику суму, їх краще не брати. Предки наші вважали, що в такому разі можна попастися в чіпкі лапи перелесника – міфічного створіння, яке приймає вигляд коханої людини.
Якщо ж жінка святкувала Івана Купала і не побувала біля вечірнього вогнища, її вважали вiдьмою.
Щоб уберегтися від злих дyхів, наші пращури розвішували в будинках і хліві кропиву, любисток, барвінок, вербу, кoноплі, полин… і навіть дзеркала і рвані чоловічі штани. А в деяких регіонах навіть встромляли перед хлівом осиковий кіл. Найефективнішим засобом вважалася іван-да-марья, нібито її квіти вночі розмовляли між собою і так відлякували нeчисть.
Читайте також: Народні прикмети на Івана Купала: як залучити добробут на весь рік
