14 жовтня-Покров Пресвятої Богородиці 2017: що не можна робити в цей світлий день

Для всього православного світу 14 жовтня є особливою датою – саме в цей день відзначається велике свято Покрови Пресвятої Богородиці. З ним пов’язано безліч народних традицій і забобонів.

“Обозреватель” розібрався в його історії, значенні для віруючих і найпоширеніших українських традиціях, пов’язаних з ним.

Етимологія назви цього свята походить від наступних слів: Покров Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. Однак люди скоротили ім’я цього дня до всім відомого Покрова дня або Покрова.

Слід зазначити, що для України цей день набув не тільки релігійний сенс. Адже 14 жовтня у нашій країні також прийнято відзначати і День українського козацтва. А з 2015 року указом президента України Петра Порошенка – і День захисника України.

Читайте також: Зарваницьке диво:-“Матусю, ця водичка змила з моїх очей тeмряву. Я бачу тебе, моя дорогенька”

Не секрет, що кожне свято породило в народі безліч повір’їв і прикмет. Покров також не став винятком. Так, в цей день віруючим заборонено займатися серйозною фізичною працею і масштабними домашніми справами, як, наприклад, будівництво, ремонт, прибирання, шиття, прання, рукоділля, прасування, копання та інше. Якщо ж виконання деяких завдань не можна відкласти, їх рекомендується виконувати належним чином.

Також на Покров день не можна ні з ким сваритися, вживати лайливі слова, пити алкоголь і навіть не схвалюється приготування великих страв аж до ночі.

Що стосується забoбонів, то в зазначене свято людям слід побоюватися брати і давати гроші в борг, а також відмовляти сватам. Народні повір’я свідчать, що дівчину, яка так надійде, ніхто більше не покличе заміж в найближчі три роки.

Примітно, що в Україні Покров став своєрідною окремою частиною історії. З давніх-давен цей день асоціювався у людей з тим, що земля у цей день вже повинна бути покрита листям або снігом.

Згідно з переказами і легендами, саме на Покрову запорізькі козаки вирушали на зимівлю по своїм хуторах і зимівниках. На Січі залишалася тільки постійна застави з січовиків, які не мали в житті нічого, крім власної зброї та інших козаків, які з різних причин залишалися у своїх куренях.

Ще однією особливістю цього дня в Україні в старі часи було те, що саме до Покрови повинен був завершитися період сватання і приготування до весіль, який починався після Успіння Богоматері. Це пов’язано з тим, що до початку жовтня закінчувалися усі найважливіші сільські роботи на землі (зокрема сівба озимих), завершувався землеробський цикл робіт. Зібраний урожай і більш-менш вільний час давали можливість для проведення весіль. Вважалося, що це благодатна пора для весільних гулянь, початку вечорниць, які тривали аж до Пилипівського посту. Звідси беруть початок весільні осінні тижні. Згодом, під впливом християнства, виникла наступна традиція: дівчата, які хотіли вийти заміж саме в цьому році, повинні були побувати на святі Покрови у церкві і помолитися: “Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку”, “Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду”, “Свята Мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не залишитися дівкою”. А на Поділлі дівчата казали: “Свята мати, Покровонько, завей мою голівоньку, хоч в ганчірку, хоч в онучу – нехай я дівкою не мучуся”.


Ще одне весільне покровське повір’я – якщо на Покрову сніг, буде багато весіль. Ця прикмета пов’язана з тим, що сніговий покрив здавна порівнювали з весільним покривалом, з фатою, яка у багатьох народів, зокрема слов’янських, вважалася дуже важливим весільною прикрасою і служила ознакою заміжжя.

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram