Автор: z Iryna

— Ти спочатку зароби і купи, а потім уже ламай! Ти в цю квартиру нічого не купував, як і її саму, тож відшкодовуй мені збитки тепер. — Що

— Наталю, він знову не заплатив за себе? Лєнка стояла біля каси, хитаючи головою. У руках Наталії був чек на дві тисячі гривень. Продукти на тиждень. Для двох,

— Ти сама, тобі не треба житло. Мама залишила квартиру мені, вона так і сказала перед тим, як піти, — заявив Віктор, перебираючи документи. — Ти ж знаєш,

— Можеш їхати з родичами на природу. Тільки не на мою дачу. Лідія мріяла про тишу. Цілий тиждень носила в голові плани на вихідні: приїхати на дачу сама,

— Софіє, — карбувала тітка, дивлячись на дірки у джинсах дівчини, — у наш час так ходили тільки ті, кому не вистачало грошей на латки. Це не мода,

— Олено Іванівно, виручайте. Я лечу у відрядження на тиждень. Ось ключі від квартири, — вона поклала на стіл зв’язку з брелоком, а зверху — невелику, обтягнуту зеленою

— Галина Дмитрівна все життя була для всіх навколо «залізною леді». Вона сама, без жодної допомоги, виховала трьох синів у складні дев’яності, працювала на двох важких роботах і

— Віра Петрівна, жінка старої закваски, завжди жила за принципом «береженого Бог береже». Кращий сервіз у неї тридцять років стояв за склом у серванті «для особливого випадку», нова

— Ти, мамо, спочатку з моєю молодшою сестрою розберися, а потім уже будеш чіплятися до одягу моєї дружини. Ось, милуйся. Результат інспекції. Кирило застиг на порозі вітальні, все

— Хочуть стирчати у нас в квартирі — нехай хоч самі собі готують! — дружина втомилася бути прислугою для родини Олена протерла стіл уп’яте за день і подивилася