– Не смій залишати дитину. Це твій малюк і ти йому потрібна – сказала Христина і не випустила молоденьку маму з палати, яка вже написала відмову

– Я хочу від нього сина – сказала з повною впевненістю в голосі Кріс своїй подрузі, побачивши в клубі красеня-Єгора.

Тоді дівчата посміялися і всього то, вони не могли здогадуватися, що цій хочушкі судилося збутися, ось тільки не відразу, а через 2 роки.

У клубі тоді Єгор був не один, а зі своєю дівчиною, але Христину теж помітив у натовпі. Ще б! Ефектна брюнетка з жвавим чубчиком, великими очима і витонченою фігуркою в чорній акуратній сукні-пачці, купою дзвінких металевих браслетів на руках, які раз у раз поблискують грайливо в натовпі, і яскраво червоними губами. У цьому вся Христина – завжди яскрава і безпосередня. Джерело

Дівчина йшла в бібліотеку, коли біля метро несподівано зіткнулася з Єгором.

– А я тебе пам’ятаю, ми в клубі бачилися 2 роки тому – посміхнулася Христина.

– Серйозно? Як ти запам’ятала? – не на жарт здивувався хлопець, теж відразу впізнавши красуню з клубу.

Шановні читачі запрошуємо вподобати нас у Telegram та Instagram

– А чого там згадувати, я то по клубам не ходжу, подруга просто тоді свій день народження вирішила там відзначити.

– Який збіг і у мене та ж сітуйовіна.

Так, у молодих зав’язалися стосунки і вони стали зустрічатися. Через півроку Єгор зробив Христині пропозицію і вона її прийняла.

Через 3 роки після весілля Христина зaвaгітніла і була безмежно щаслива, ось тільки майбутній батько відреагував дивно і повідомив, що не готовий. Через тиждень він і зовсім пішов, залишивши Христину одну наодинці зі своїми проблемами. Вона була розчавлена, але вирішила, що все одно буде наpoджувати. Вaгiтність протікала добре і на 9 місяці її планово поклали в пoлoгoвий будинок. Через деякий час на світ з’явився Толик.

Христина лежала в палаті з 4 дівчатами. Всі вони раз у раз тріщали про своє, частіше, звичайно, про чоловіків – хтось скаржився, а хтось хвалився – в загальному, жінки. Христина ще тоді звернула увагу, що одна з дівчат більше якось мовчить і дивиться у вікно, колисаючи малюка на руках.

Через 2 дні Христина випадково почула розмову тієї дівчини з акушеркою, вона збиралася написати відмову від своєї дитини. Серце забилось і всередині нахлинула якась образа за цю дитину.

– Не смій! – Христина схопила за зап’ястя дівчину, яка саме проходила повз.

– Ви про що?! – розгубилася та.

– Не смій залишати дитину. Це твій малюк і ти йому потрібна.

Дівчина розгубилася, очі забігали і вона поспішила в палату. Там вона почала збирати речі і коли вже хотіла піти, Христина встала в дверях «не пущу».

– Пустіть! Ви не маєте права!

– Маю. Це ти не маєш права кидати свого сина напризволяще.

– Ви не розумієте – розплакалася недбала мати.

– Ще й як розумію. Я тебе не пущу, поки ми не поговоримо.

Дівчина сіла на ліжко. У палаті в той момент вони були вдвох, тому та одразу почала голосно плакати «я не можу, я не можу». Виявилося, що Аліні (цій дівчині) 17 років, сама ще дитина, батьки не мають, хлопець кинув, роботи толком немає, живе в гуртожитку. Вона плакала і було видно, що рішення залишити малюка їй далося дуже важко. Видно, що дівчинка хороша, важка її доля.

Христина в свої 35 років відчула якусь відповідальність за цю дівчинку, не хотіла вона, щоб та зробила помилку, з якою потім буде жити важко, якщо взагалі це можливо. У гpyдях стало боляче і прикро і за цю дівчинку і за себе, адже її по суті теж покинув чоловік.

– Знаєш що?! Ти дитину свою забирай і поїхали до мене, будемо разом жити, по черзі за дітьми наглядати і працювати. Придумаємо щось. – підморгнула Христина, сама зрадівши, що несподівано прийшла їй в голову така ідеї.

Читайте також: — Ти вже доросла — і маєш знати правду, — сказала мама. — Твій тато не герой і він не за кордоном. Він спокійно живе тут, у нашому місті, має дружину, а дітей… Бог не дав. Ми ходимо одними вулицями. Можливо, ти й зустрічала його колись

Сьогодні, коли минуло вже 4 роки, Аліна, як і раніше буває згадує ту ситуацію в пoлoгoвому будинку і дякує Христину.

– Добре, що ти не дала мені тоді зробити помилку.

– Звертайся – засміялася Кріс.

– Що ти смієшся, правда! Ти мені тоді просто навіть права на вибір не залишила.

– В цьому вся я – знову засміялася Христина, мнучи макушки двох бешкетників, які до них підбігли.

Ось так ось, друзі. Іноді ваша підтримка для іншої людини може вберегти від найбільшої помилки в житті.