Перепійні гроші віддала… коханцю

У невеличкій кімнаті при світлі нічної лампи Ірина перевіряла дитячі зошити. Раз у раз поглядала на маленького синочка, який солодко посопував у ліжечку. Нині вона життя не уявляла без дитини, яка стала результатом великої помилки.

Ірина та Ігор були однокласниками. Він – красень, притягував дівчат, наче магніт. Вона – повненька та незграбна, була своїм «пацаном» у розбишакуватих компаніях. Коли в десятому класі ці двоє почали зустрічатися, старшокласники відкривали роти від здивування. Втім, пара на шкільні балачки не зважала. Гризуть дівки лікті від заздрощів – ну, і добре, тішилася Іра. Дівчину розпирало від гордощів, що зуміла втерти носа задерикуватим модницям. Ігор та Ірина у школі скрізь ходили разом. Дівчина пилинки з хлопця здувала, усвідомлюючи, який «трофей» відхопила.

Вступивши до університету, Ігор з Іриною бачилися рідше, оскільки пари стояли у різні зміни. До того ж, дівчина тягнула на підвищену стипендію, весь час сиділа за книжками. Тим часом Ігор пропадав у пивних барах та нічних клубах, через що Іра неабияк сердилася і плакала, а він дратувався, що дістає його ревнощами. Сварилися чи не щодня, розходилися і знову сходилися. Втім на третьому курсі вони все ж побралися. На весілля батьки подарували молодятам квартиру у місті.

Подружнє життя таки пішло студентам на користь. Ігор став зразковим сім’янином, у вихідні допомагав дядькові-фермеру по господарству, аби заробити копійчину. Іринка ж розквітла на очах: схудла, пофарбувалася у блондинку, за витонченими манерами вже було не впізнати незграбної селянки. Серце раділо, дивлячись, як ці двоє, наче голубки, взявшись за руки, проходили вулицею.

Закінчивши університет, Ігор повернувся у село. Орендував кілька гектарів землі, позичив у дядька грошей на техніку, створив власну невеличку ферму. Ірина залишилася у місті ще на рік, навчалася у магістратурі. Аби було веселіше, взяла на квартиру двох дівчат.

Перші кілька місяців Іра кожні вихідні їздила додому до чоловіка. А потім наче відрізало: то екзамен на суботу перенесли, то генеральне прибирання в квартирі затіяла, то просто хоче відпочити від виснажливого навчання…

– Ігорьочку, передай мені тисячу. Здача сесії почалася, сам розумієш – не підмажеш, не здаси. А мені двійки ні до чого, – солодко щебетала у мобільник. – Ну, все, завтра ще поговоримо, буду сідати за конспекти, вивчу щось. Може, хоч один предмет здам безплатно. Але ти гроші передай, не забудь. Чуєш?

Сама ж, поклавши слухавку, бігла на дискотеку. Поверталася під ранок захмеліла, сонна, стомлена від танців та уваги кавалерів. А вони біля Ірини так і крутилися. Улеслива мова, звабливий примружений погляд, легкий сміх діяли на чоловіків магічно.

Безтурботне розгульне життя швидко закрутило Ірину. Вечеряла з одним, прокидалася з іншим, вихідні проводила з третім… Остаточно втратила голову, коли на одній з дискотек познайомилася з Романом. Легка вдача, відкритість та харизма чоловіка змушували Іринине серце битися швидше. Він влаштовував їй романтичні вечори у безлюдному парку, приносив оберемки квітів. Ірина захоплено охала, коли Роман привіз її у розкішну трикімнатну квартиру недалеко від центру міста.

– Це твоя? – спитала.

– Якщо хочеш, вона буде твоєю, – відповів. – Але за умови, що ти покинеш чоловіка. Це ж не нормально – зустрічатися зі мною, а бути заміжньою. Обдумай усе добре. Вірю, ти приймеш правильне рішення.
Ірину немов облили окропом. Емоції переповнювали, різні почуття змішалися докупи. Не знала, що робити далі. Вона не хотіла йти від чоловіка, і водночас боялася втратити коханця. Її чоловіки так гармонійно доповнюють один одного. Ігор завжди чекає вдома, довіряє, не влаштовує скандалів, потурає усім її забаганкам. Роман же дарує справжню пристрасть та безтурботність. З ним вона забувала про всі проблеми та негаразди. Ірині здавалося, що йому все під силу, для нього не існує слова «не можна», він здатен покласти до її ніг цілий світ.

– Я сьогодні поговорила з Ігорем. Розказала йому про нас. Незабаром подаємо на розлучення, – повідомила у слухавку.

– От і добре. Нарешті розв’язався цей клятий вузол, – зрадів Роман. – Чекаю тебе у нас вдома. У мене також є для тебе сюрприз.

Коли Ірина зайшла до квартири, Роман одразу ж ошелешив її новиною: був у нотаріуса, ходив переоформляти помешкання на неї, документи майже готові. Аби отримати їх на руки, залишилося тільки заплатити за роботу спеціалісту, але у нього зараз немає грошей – у бізнесі виникли тимчасові проблеми, всі заощадження кинув туди. Аби Іра стала повноправною власницею квартири, треба п’ять тисяч доларів. Ніби між іншим запитав, чи немає у неї знайомих, які б могли позичити на кілька тижнів цю суму.

Окрилена новиною Ірина згадала, що гроші, які їй з Ігорем перепили на весілля, й досі лежать у заначці. Тримали до народження дитини. Оскільки шлюб розпався, нагальної потреби у збереженнях уже немає. До того ж, Роман пообіцяв повернути усе до копійки якомога швидше.

Вже наступного дня Ірина прийшла до законного чоловіка забирати їхні перепійні гроші, аби оплатити послуги нотаріуса. Ошелешений Ігор лише кліпав очима. Спершу думав, що дружина його розігрує, потім – що втратила глузд… Вона ж, користуючись нагодою, висловила благовірному все, що думала про нього. Слів не добирала. Обізвала невдахою, безхребетною істотою, ні на що не здатним слабаком. Не стерпівши такого приниження, Ігор того ж дня подав на розлучення.

Забравши в Іри долари, Роман «поїхав розраховуватися з нотаріусом». Вона – до себе на квартиру, аби перевезти речі у їхній новий спільний дім. Наче обухом по голові вдарили, коли, подзвонивши у двері оселі, яку ще вчора Роман дарував їй, побачила на порозі кремезного незнайомця.

– Квартира здається подобово. Уявлення не маю, хто орендував її до мене, – процідивши сердито крізь зуби, гучно гримнув дверима.

Читайте також:Неймовірно, як любов матері і дочки перемогла смерть (фото)

З гіркотою усвідомлюючи, що потрапила на гачок афериста, Ірина сповзла по стіні. Ковтаючи сльози, подзвонила Ігорю, а він не захотів з нею говорити. Порадив самій вирішувати свої проблеми.

За кілька днів, наче грім серед ясного неба, стало відомо ще одне – Іра вагітна. Дитину вирішила зберегти. Після пологів повернулася у село до батьків. Квартиру здала подружній парі. Коли синові виповнилося два роки, влаштувалася на півставки вчителем у місцеву школу.

Спочатку намагалася розшукати Романа, аби повернув їй вкрадені гроші. Писала заяви в міліцію, ходила у прокуратуру… Він наче крізь землю провалився. Правоохоронці ж радили Ірині облишити пошуки. Розповіли, чоловік уже кілька років перебуває у розшуку за підробку документів та шахрайство. Однак впливові друзі на верхах завжди допомагають йому виходити сухим з води.

– Грошей вам ніхто не поверне, а сину мати потрібна, – ніби між іншим зауважив слідчий.

Марія МАРТИНЮК

За матеріалами видання visnyk

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram