Ваня сказав домашнім, що після закінчення інституту він хоче одружитися з Маринкою, що вона його єдина любов. Мати з батьком лютували, бабусям викликали швидку, а дідусі суворо хитали головами і нарікали на дурість онука. «Вона тобі не пара!» – сказала Вані мати. А потім зробила все аби розлучити закоханий, її навіть онук не зупинив

Іван був з дуже хорошої сім’ї. Тато професор і завідувач кафедри в університеті, мама лікар і завідувачка поліклінікою, дідусь музикант, бабуся співачка, а з іншого боку бабуся і дідусь були професійними спортсменами. Загалом інтелігентна сім’я, яка в єдиному онукові і сину не чула душі і присвячували його вихованню весь свій час.

Ваня ходив в художню школу, займався музикою, спортом, захоплювався всерйоз комп’ютерами і робототехнікою, був переможцем різноманітних олімпіад. Загалом радував дорослих як в школі, так і вдома, його ставили в приклад. Але, був у нього один недолік, як говорила його бабуся – він з пелюшок дружив з Маринкою.

Маринка – дівчинка з поганої родини. Батько Вані називав її батьків маргіналами. Батько працював на заводі, вихідні проводив у компанії пляшки і товаришів в гаражі, мати – двірничка, тітка з верескливим голосом, яку теж періодично бачили в явно нетверезому вигляді. Маринка росла як бур’ян. І Ваня був її єдиним другом, з яким вони облазили всі злачні місця в районі.

Маринка підбила його лазити по деревах, а Ваня впав і зламав руку, Маринка вчила Ваню плавати в кар’єрі, а він мало не потонув і порізав ногу. Загалом Маринка була ходячим нещастям все Ваніне дитинство, але він її любив і захищав від всіх – особливо від своєї сім’ї.

Ваня допомагав їй з уроками, займався математикою, вчив правильно говорити, привчив читати … А в 15 років в житті Маринки трапилося нещастя – її батьків не стало. Маринку відправили в дитячий будинок і зв’язок між нею і Ванею – пропала. Ваня дізнався через класну керівницю, де знаходиться Маринка, і писав їй листи, але відповіді не було. І з часом він припинив спроби зв’язатися з нею, а його батьки зітхнули з полегшенням, що дівчинка зникла з життя їхнього сина.

Зустрілися старі друзі абсолютно випадково – на вступних іспитах до медичного інституту. Маринка стала красивою молодою дівчиною, а Іван не менше ставним парубком. З радістю вони знову стали спілкуватися, обидва вступили, вчилися, дружили. Ваня дізнався, що Маринка писала йому, але не отримувала відповіді, а його кілька листів вона зберігає досі. Вдома Ваня з’ясував, що турботливі дорослі просто не віддавали йому листи Маринки, вважаючи, що йому не варто спілкуватися з дитбудинківською, якою Маринка стала.

Ваня не став з’ясовувати стосунки з домашніми, розуміючи, що це ні до чого не призведе. Дитяча дружба переросла в любов непомітно. Ваня і Маринка не могли і дня пробути один без одного, та й пара була дуже красива. Ваня сказав домашнім, що після закінчення інституту він хоче одружитися з Маринкою, що вона його єдина любов. Мати з батьком лютували, бабусям викликали швидку, а дідусі суворо хитали головами і нарікали на дурість онука. «Вона тобі не пара!» – сказала Вані мати. Виявляється, йому вже підібрали наречену з їх кола, розумну, скромну, а не цю, яка незрозуміло як примудрилася вступити до інституту, та й все одно – який з неї лікар?

Ваня марно намагався запевнити, що Маринка хороша і взагалі вона староста групи, найкраща на курсі, її люблять всі викладачі – батьки сказали забути про неї раз і назавжди. Ваня не послухав, і пішов жити до своєї Маринки. Через місяці три, Маринка зрозуміла що у них буде малюк, саме в цей день до неї прийшла мати Івана. Принесла грошей і зажадала залишити її сина в спокої, адже Маринка йому не пара і ніколи в їхній родині щастя не буде.

Маринка посміялася і виштовхала потенційну свекруху зі своєї квартири, жбурнувши гроші їй в обличчя. Івану вона нічого не розповіла, лише сказала, що чекає дитину, чому майбутній батько дуже зрадів. Молодим людям треба було ще вчитися два роки, але вони були впевнені, що впораються. одружуватися вони не поспішали, Іван сподівався, що його сім’я все ж таки прийме Маринку і у них буде справжнє весілля, а Маринка не наполягала – її все влаштовувало.

Іван розповів матері, що вона буде бабусею і попросив подумати про те, щоб прийняти Маринку. Через тиждень його батьки прийшли до них в гості. Невелика чистенька квартирка Маринки, що дісталася їй від батьків, змусила їх зітхати, і в черговий раз тихенько вмовляти Івана повернутися додому. Але, він посміявся і сказав, що не в квадратних метрах щастя.

Маринку батьки Івана терпіли, а коли народилася дитина, то мати Івана заявила, що на її сина він зовсім не схожий. А через три тижні вона дала Івану висновок експертизи, де було написано, що дитина не від нього. Іван закотив скандал Маринці, зібрав свої речі і пішов. Більше він нічого не хотів чути про неї, називав зрадницею, а через півроку одружився з обраною батьками дівчиною.

Маринка дуже переживала, намагалася сказати Івану що це якась помилка і у неї нікого крім нього не було в житті, але все було марно. Вона продала квартирку батьків і виїхала в інше місто, перевелася з інституту на нове місце.

Івану вже 45 років, він досить посередній лікар, любить перехилити чарку у вихідні. Його дружина вересклива тітка, гладка і недоглянута. Дітей у них немає. Батьки Івана вже літні люди, з якими він не підтримує відносини, вважаючи, що вони винні в його невдалому шлюбі.

Через п’ять років він дізнався, що його мати підробила висновок експертизи і обдурила його. А місяць тому він випадково зустрів Маринку на конференції, куди його відправили від його поліклініки. Красива, у військовій формі, Маринка впізнала в лисуватому і помітно гладкому чоловікові свою першу любов. Усміхнулася, розповіла, що перевелася вчитися на військового лікаря, сина ростила одна. Після навчання помоталася по гарячих точках, була в різних місцях – куди Батьківщина пошле. В одному з відряджень познайомилася з майбутнім чоловіком. І зараз у неї міцна сім’я, троє дітей, старший син хоче піти по стопах батьків і статті військовим лікарем.

Іван дивився на усміхнену, щасливу і красиву Маринку, і думав, що його мати була від частини права тільки це він їй не пара. А Маринка сказала, що не тримає зла ні на нього, ні на його матір, що все склалося так як потрібно. Адже вона дійсно стала хорошим лікарем, у неї чудова сім’я, а що було б якби залишився вона з Іваном – невідомо.

Фото ілюстративне з вільних джерел