Але тут такі прохання пішли: «Дайте 2000 на ліки!». – На які? – На такі то! Помоніторили Катя з Васею ціни на ліки і побачили, що максимум треба 500 гривень. Ось Вася відправив 1000 на карту дєточки і написав, що цього більш ніж досить, а у відповідь смс-ою прийшла ціла відповідь від дєточки в хамському стилі. Вася за сердечко і схопився, сів за стіл, мовчить і мало не плаче

Загалом історія про хлопчика, сина чоловіка моєї подруги, в студентську пору надмірно загралися вони з дівчинкою і дитинку в цей світ привели. Звичайно сімейна рада постановила, що треба одружуватися. А батьки чим зможуть, тим і допоможуть.

Дівчинку я бачила, красива як лялечка, але ось знаєте є такі дівчатка, які прямо лестяться до чоловіків, щоб що-небудь та витягнути. Такі слабенькі, такі бідненькі і такі милі, що чоловікам дуже хочеться про них подбати. Так вона себе відразу стала поводити з татом хлопчика, а подругу мою ігнорила ретельно, хоча і жила в її будинку.

Я тоді відразу подрузі сказала, що гони їх ганчіркою, сядуть на шию і не стряхнешь, та й ти хто в цій ситуації: не мати, не мачуха, не тітка добра, а ведуть вони себе в твоєму домі відверто по-хамськи. Але подружка не мала своїх дітей, а тут раптом з’явився шанс дати притулок двом дітям і майбутньому онуку, ну і зовсім голову втратила від радості.

Зіграли весіллячко, до народження дитини молоді в гуртожитку пожили, а потім питання постало про житло. І тут знову ж таки дивні речі: дівчинка іногородня, але у її тітки в тому ж місті пів-будинку пустує, у хлопчикової мами трикімнатна квартира, але живе одна. Оселитися ж молоді вважали за краще в будинку у моєї подруги, назвемо її Катя. Тут же поруч тато Вася (гаманець на ніжках), холодильник завжди наповнений і взагалі живи, та радій, тільки не нахабній.

Але не нахабніти виявилося складно, дитинка стала зауваження подрузі робити регулярні, мовляв я сиджу з дитиною цілий день, а ви ні прибрати, ні їсти приготувати не можете. А Катя то з ранку до вечора на роботі відповідальній і грошовитій речі, як би в прислуги і не наймалася. Але вже закипати стала і говорити у відповідь, що дитинка могла б зад підняти і самій все це зробити.

Так вони і прожили десь з рік, поки вже не розізлили молодь Васю з Катею і вони не попросили з’їхати їх в комуналку бабусі, якої нещодавно не стало. Комуналка до речі непогана, та й в самому центрі міста. Платити тільки за комунальні витрати, (комуналка до речі теж спадок Каті).

На той час хлопчик на роботу влаштувався, у дівчинки там якісь декретні. Ну і Вася з Катею молодь не кидають, підкидають продукти і грошенят. Та тільки прохання про гроші стали набагато частіше і більш вимогливими. Поговорили з ними по-сімейному, розповіли, що треба б і на свої сили розраховувати, а грошики просити тільки в крайньому випадку.

Але тут такі прохання пішли: «Дайте 2000 на ліки!». – На які? – На такі то! Помоніторили Катя з Васею ціни на ліки і побачили, що максимум треба 500 гривень. Ось Вася відправив 1000 на карту дєточки і написав, що цього більш ніж досить, а у відповідь смс-ою прийшла ціла відповідь від дєточки в хамському стилі. Вася за сердечко і схопився, сів за стіл, мовчить і мало не плаче … Катя до нього з розпитуваннями, той телефон показує з смс-кою.

Тут Катю чесно кажучи понесло … Призначила зустріч дитинці і поїхала спілкуватися. Приїжджає, а їй дитинка купу претензій на листках в клітинку. Мовляв обіцяли то-то і те-то, а не зробили. Катя сфоткала і мені потім відправила, я мало не обридалася. Загалом подивилася Катя на цю писанину і каже: “вимітайтеся-ка ви до своїх мамам, нехай вони вас утримують!» А дитинка в позу: “Та ви хто, так ви ніхто!». Ну Катя віник схопила і відходила дитинку з боків примовляючи: «Мати не навчила ввічливості та подяки, так хоч я навчу!».

Тут я взагалі реготати. Впринципі, кажу, ти їй по родинному дійсно ніхто, а за фактом ти благодійниця. За скільки ти цю комуналку здаси? Каже, що за 8000 тисяч плюс комунальні платежі. Ну ось і не треба було їх просто так вселяти в житло, а треба було брати гроші і якщо дітки вели б себе добре, то ці б грошики їм повертали на рахунок, або видавати потроху.

А тут розбестили, а їм ще й в обличчя плюнули. Вася з дітками тепер розмовляти не хоче, хоча сина і внука дуже любить. Катя ще перевиховати їх хоче. А толку? Хлопчик то не поганий, але думає поки не головою … Дівчинку б спочатку відправити б до мами жити, але на жаль. Тепер то що руками махати.

Фото ілюстративне спеціально для Особлива