Іван одружився у двадцять три роки. За дружину взяв собі Оксану – спокійну, домашню дівчину. У сім’ї відразу взяв верх над дружиною: все мало робитися[…]
Читати далі …
Категорія: Життя
На думку моєї мами, можна не мити підлогу, через день бігати в магазин по цукор, забувати про посуд в раковині. Але відсутність в будинку запасу солі – найголовніша і вірна ознака поганої господині. Сіль мама купувала по три пачки щотижня
Пам’ятаю, в дитинстві: збираюся в магазин, отримую список і гроші. Обов’язково, першим же пунктом, йшла сіль. І плювати, що на кухні в ящику п’ять кіло[…]
Читати далі …
Одного разу Наталка застала Лізу в сльозах. «Що сталося, подруго?», – спитала. «Яка я тобі подруга? Що ти собі таке вбила в голову? Глянь на себе – селючка нещасна! Кому ти така потрібна? Думаєш, я повірила, що у тебе є той Роман? І навіщо я притягнула тебе сюди? Бачити тебе не хочу!» – розплакалася ще більше Єлизавета
Коли Ліза вступила до тернопільського вишу, її батько – керівник однієї з фірм у їхньому райцентрі – заздалегідь винайняв їй квартиру. Дівчині хотілося чимшвидше спізнати[…]
Читати далі …
«Ой, допоможи нам, Господи» – хитає головою пенсіонерка, маю дорослих дітей, але замість того, щоб працювати, забирають у матері її останні копійки
Марія Іванівна – пенсіонерка. Має двоє дітей: старший син Юрій і дочка Люся. Синові 50 років, а дочці 47. Незважаючи на вік, Марія Іванівна дуже[…]
Читати далі …
Ніколи б не подумала, що потраплю в залежність і буду випрошувати у чоловіка кожну копійку на себе і дітей, а потім ще й звітувати, мало не в письмовому вигляді, що купила, за скільки і навіщо
З чоловіком одружились після кількох місяців знайомста. Так все швидко почалось, закрутилось. Він майже відразу зробив пропозицію, я погодилась, зіграли весілля, в нас нородилась одна[…]
Читати далі …
Я напевно захопилася своєю зверхністю, стала помічати, що прагну чоловіком командувати, перевіряю все, що він робить по дому. Замість того, щоб попросити, у мене виходить так, як ніби я віддаю накази
У нас цілком ідеальна сім’я, чоловік заробляє, а я веду домашнє господарство, двоє діток. Я, звичайно, теж працюю, але основний дохід в родині, заслуга чоловіка.[…]
Читати далі …
Відкривши двері, я почула розмову, мама скаржилася на мене сусідці: «Всі діти невдячні! Я ось свою дочку виховувала, через неї і заміж не виходила, жила тільки для неї, а що отримала взамін? » Я відразу згадала бабусю і подумала: добре, що вона цього не чує
Свою бабусю я любила більше всього на світі, навіть більше ніж рідну матір. Всі найтепліші спогади пов’язані з нею, вона мене всьому навчила, і готувати,[…]
Читати далі …
– Добрий вечір говориш, – злобно прошипіла вона, – дитину мою вкрала, від будинку відвадила, прикормила, безсоромна, і після цього ще смієш мені говорити добрий вечір
Ми живемо в невеликому селі, моя старша дочка навчається у другому класі. Як це часто буває, вона спілкується зі своїми однокласницями не тільки в школі,[…]
Читати далі …
На побачення вона не прийшла. Яке ж було його здивування, коли він побачив повідомлення. Настя написала: “Я заздалегідь прийшла на місце. Коли ти підійшов, я була приголомшена. Пом’ятий піджак не за розміром. Старе взуття. Немите волосся. Якщо чесно, я не можу уявити, щоб я з тобою зустрічалася”
Костя працював інженером, у нього була своя невелика контора, яка займалася відеоспостереженням. Життя минало зазвичай, як у всіх – то були гроші, то не було.[…]
Читати далі …
Після візиту дільничного, свекруха взагалі як з ланцюга зірвалася: вона стала мало того, що викидати всякий непотріб до нас, вона стала ще й розливати білизну прямо з пляшок на нашу землю. Крім цього, вона проколола колеса в моїй машині і залишила напис: «Стукачі ходять пішки»
Так вийшло, що наш з чоловіком будинок і будинок свекрухи розташовані по сусідству. Я з землею не надто дружу, тому нашу ділянку віддали під посадки[…]
Читати далі …