Життя
Вероніка стояла за стійкою кав’ярні, коли задзвонив телефон. Годинник показував 14:37, пік обідньої перерви. Навколо гуділи голоси, дзижчали кавомолки, пахло свіжозвареною арабікою й корицею. Вона витерла руки об
Катерина стояла посеред старої кухні в хрущовці на околиці Львова, тримаючи в руках чайник, що щойно закипів. Її голос гримів коридором, ніби грім у літню спеку: — Тобі
Боротися з хворобою Наталія Павлівна не хотіла. Та й подруги, приходячи до неї, радили змиритися й прийняти все, як є. Світлана не могла погодитися, тим більше лікар сказав,
Марія Петрівна стояла на порозі старої хати в селі, тримаючи в руках сумку з речами, які ледве вмістилися в один чемодан. Сонце вже сідало за горизонтом, фарбуючи небо
— Що ви можете придумати? Кредит беріть, якщо у вас грошей немає. Але щоб весілля у мене було таке, як я хочу! І спробуйте тільки образити мене перед
— Олено, будь ласка, — сказав він. — Це ж моя сім’я! Ти зобов’язана допомогти! Ти моя дружина! Якщо ти відмовишся, я не знаю, що буде з нами
— Виходить, Микола з Наталею зароблятимуть гроші, а працювати за них маємо ми? Та й квартира у нас невелика: одна спальня — наша, друга, лише тринадцять квадратів, —
Мар’яна стояла біля вікна своєї нової квартири, дивлячись на осіннє листя, що повільно кружляло в повітрі. Було ще тільки листопад, але в її голові вже крутилися думки про
Максим стояв біля вікна їхньої затишної квартири в центрі Києва, дивлячись на осінній дощ, що барабанив по склу. В руках він тримав запрошення на ювілей – золоте весілля
— Хто батько твоєї дитини? Я тебе питаю! Від кого ти носиш дитину? — суворо запитав тато, дивлячись на вісімнадцятирічну Варю. Дівчина сиділа на дивані, схиливши голову, і