Особлива – Тільки для жінок

— Все, мамо, ми втомилися. Квартира твоя, а нерви — наші. Ми з’їжджаємо, тому що жити під твоїм контролем — неможливо!

— Все, мамо, ми втомилися. Квартира твоя, а нерви — наші. Ми з’їжджаємо, тому

Анну розбудив дзвінок у двері — гучний, настирливий, ніби хтось вимагав впустити негайно. Вона не поспішала вставати. Крізь тонкі стіни було чути, як у передпокої зашурхотіли кроки, а потім пролунав голос Лідії Сергіївни — дзвінкий, співучий, з легкою фальшю в радості: — Внучата мої, ми приїхали!

Анну розбудив дзвінок у двері — гучний, настирливий, ніби хтось вимагав впустити негайно. Вона

Жінка затрималася в офісі, щоб допомогти своїй колезі закінчити звіт. Проте вона не думала, що одна розмова з прибиральницею так кардинально змінить її життя.

Жінка затрималася в офісі, щоб допомогти своїй колезі закінчити звіт. Проте вона не думала,

«Максимку, ти зараз, мабуть, збираєшся витратити ці гроші на весілля з тією «вішалкою», яка викинула мої квіти. Не смій! Ці гроші — не на біле плаття, яке порветься через день. Це гроші на твій розум.Історія, про те як бабуся допомогла онукові одружитися

Це була не просто бабуся, це був стихійне лихо у квітчастій хустці. Ганна Степанівна,

Батьки вирішили збудувати мені будинок, щоб онуку було де влітку проводити час. Вони займалися будівництвом, але виключно за мої гроші. На це йшла левова частка моєї зарплати, а батькам все було мало. Вони будували для мене, але користуватися будинком хотіли самі. Я змушена була піти на відчайдушний крок.

Батьки вирішили збудувати мені будинок, щоб онуку було де влітку проводити час. Вони займалися

Ганна — молода мама в декреті, яка щиро вірила, що сусіди мають допомагати одне одному. Її сусідка, пані Стефа, — «божа кульбабка» з тиском, що скаче синхронно з її бажанням поспілкуватися. У Стефи є двоє дорослих синів, але Ганна чомусь стала для неї і медсестрою, і кур’єром, і частково доглядальницею і пунктом незламності.

Ганна — молода мама в декреті, яка щиро вірила, що сусіди мають допомагати одне

— О, з’явилася! — вигукнув він, побачивши доньку. — Прийшла виносити останнє? Забирай! Бери табуретку, вона ще пам’ятає твої дитячі сльози! — Тату, що це за цирк? Навіщо ти набрехав усій родині? І навіщо ти зняв штори? — Рита намагалася не кричати

Аркадій Петрович сидів у вітальні, загорнутий у плед, хоча надворі панувала серпнева спека. Перед

— Мої сукні — це подарунок залицяльника! — верескнула Ліля. — А ви просто хочете обібрати сина і невістку! Злодійка в домі! Справжня злодійка в хустці! — Замовкни! — тупнула ногою Юлія. — Катерино Богданівно, покажіть мені свою сумку. Зараз же! — Ти мені не довіряєш? — очі свекрухи наповнилися сльозами образи. — Власна невістка обшукує мене, як на базарі? Добре! Дивись!

Це була не просто сварка — це був справжній землетрус. Все почалося з того,

— Ви все життя допомагали сестрі, квартиру їй купили, а як допомога потрібна було, то приїхали жити до мене? — обурилася Ірина, але батьків все ж впустила до себе. Важко їм після всього добра жити в одному дворі з Ольгою. До онуків вона все одно батьків не пускає.

— Ви все життя допомагали сестрі, квартиру їй купили, а як допомога потрібна було,

— Ксюшо, ти тільки не ображайся, — свекруха підвелася й лагідно торкнулася плеча невістки. — Я там у твоїй шафці переставила крупи. Так зручніше, усе під рукою. І сковорідки… чого вони в тебе так високо стоять? Важко ж діставати. Я переклала нижче.

— Ксюшо, ти тільки не ображайся, — свекруха підвелася й лагідно торкнулася плеча невістки.