Особлива – Тільки для жінок

— Ти ж не хочеш, щоб твоя квартира дісталася чужому? — підлесливо промовив колишній. — Краще вже я повернуся.

— Ти ж не хочеш, щоб твоя квартира дісталася чужому? — підлесливо промовив колишній.

Антон просто мовчав. Він стояв у цій квартирі, яку його мати назвала “дірою”, а батько – ” комірчиною”, усвідомлюючи те що тут живе його наречена. Як же він має батькам розповісти, і що найгірше привести на сватання?

Антон стояв у тісному коридорі двокімнатної квартири на околиці міста, тримаючи в руках букет

— Ти не маєш жодного стосунку ні до квартири, ні до дачі! — обурилася дружина.

— Ти не маєш жодного стосунку ні до квартири, ні до дачі! — обурилася

Вероніка була на роботі, коли їй зателефонували та повідомили, що рідного брата не стало. Великого горя від звістки жінка не відчула, бо з Олегом не спілкувалася. Але…

Вероніка стояла за стійкою кав’ярні, коли задзвонив телефон. Годинник показував 14:37, пік обідньої перерви.

– Тобі квартиру дають, а ти ще й носом крутиш? – кричала у слід доньці Катерина. – Мамо, це не квартира. Це кімната в гуртожитку. На двох. З чужою людиною.

Катерина стояла посеред старої кухні в хрущовці на околиці Львова, тримаючи в руках чайник,

Боротися з хворобою Наталія Павлівна не хотіла. Та й подруги, приходячи до неї, радили змиритися й прийняти все, як є. Світлана не могла погодитися, тим більше лікар сказав, що є шанси відновитися.

Боротися з хворобою Наталія Павлівна не хотіла. Та й подруги, приходячи до неї, радили

– Як це немає? Ти ж завжди мала! Ігор той. Ну, що він тобі не дав? А хата? Продай її, чи що. Мені ж треба для здоров’я! – Мамо, хата – це мій дім тепер. І я не продам. – Е, ні, доню, ти мене не чуєш. Я не вимагаю багато. Двадцять тисяч – і я щаслива. Поїду, оздоровлюся, приїду свіжа, як огірок. А ти тут сиди в тій глушині

Марія Петрівна стояла на порозі старої хати в селі, тримаючи в руках сумку з

— Що ви можете придумати? Кредит беріть, якщо у вас грошей немає. Але щоб весілля у мене було таке, як я хочу! І спробуйте тільки образити мене перед батьками Кирила й сказати, що у вас грошей немає!

— Що ви можете придумати? Кредит беріть, якщо у вас грошей немає. Але щоб

— Олено, будь ласка, — сказав він. — Це ж моя сім’я! Ти зобов’язана допомогти! Ти моя дружина! Якщо ти відмовишся, я не знаю, що буде з нами далі.

— Олено, будь ласка, — сказав він. — Це ж моя сім’я! Ти зобов’язана

— Виходить, Микола з Наталею зароблятимуть гроші, а працювати за них маємо ми? Та й квартира у нас невелика: одна спальня — наша, друга, лише тринадцять квадратів, — Ігорева. Там трьом хлопцям просто не розміститися!

— Виходить, Микола з Наталею зароблятимуть гроші, а працювати за них маємо ми? Та