Особлива – Тільки для жінок

— Ви бачите в них лише сморід і проблему, а я бачу душі, які зрадив цей жорстокий світ! Кожна ця кішка — це моє розбите серце, і я не дам вам їх розтоптати!

— Ви бачите в них лише сморід і проблему, а я бачу душі, які

— Весілля не буде, — сказала Леся одразу після знайомства з батьками нареченого. «Стільки пафосу, що аж нудить». Дівчина почувалася ображеною. Вона й подумати не могла, що все закінчиться саме так, адже початок був наче з казки.

— Весілля не буде, — сказала Леся одразу після знайомства з батьками нареченого. «Стільки

«Ви бачите цю білу серветку, Маргарито? Це не просто папір, це акт капітуляції вашої так званої “естетики” перед законами фізики та елементарною гігієною!» —

«Ви бачите цю білу серветку, Маргарито? Це не просто папір, це акт капітуляції вашої

— Я дружина Васі, правда ми ніколи не були розписані, — сказала жінка у телефон, ніби пояснювала щось дуже просте. — Передайте йому, будь ласка, щоб забрав свої речі. Вони тут мені непотрібні. Я стояла ошелешена, адже була одружена з Васею 16 років.

— Я дружина Васі, правда ми ніколи не були розписані, — сказала жінка у

— Спиш, корова гладка? — прошепотіла Настя з азартом. — Спи, спи, а я вже картопельку прогріла. Настя витягла свій таємний козир — ящики з пророщеною картоплею, яку вона тримала в хаті під ліжком, через що її дід Петро цілий місяць спав на дивані в кухні, бо «тхне землею і підвалом».

Це була не просто весна. Це був початок чергової щорічної «Великої Городньої Битви», яка

— У неї ж діти! Тож усе справедливо. Поверни нашу квартиру, — безапеляційно заявила мати.

— У неї ж діти! Тож усе справедливо. Поверни нашу квартиру, — безапеляційно заявила

Тамара Сергіївна подарувала онуку гроші на новий телефон на День народження. Проте колишня невістка витратила їх на продукти.

Тамара Сергіївна подарувала онуку гроші на новий телефон на День народження. Проте колишня невістка

— Дивно, — подумав Ігор, відкриваючи двері своїм ключем. — Де ж це Надія? Чоловік ходив квартирою, чекав дружину, але її ніже не було.

— Дивно, — подумав Ігор, відкриваючи двері своїм ключем. — Де ж це Надія?

Чоловік поїхав на заробітки в інше місто, проте жінці гроші не надсилав. Алла терпіла недовго, рівно до того моменту, поки потрібно було платити за орендовану квартиру. Коли чоловік повернувся в рідне місто, то сім’ї вже там не було.

Чоловік поїхав на заробітки в інше місто, проте жінці гроші не надсилав. Алла терпіла

Микола Іванович вийшов на ґанок своєї дачі рівно о шостій ранку. У цьому жесті не було романтики споглядання світанку — лише суворий ритуал контролю. Для Миколи Івановича, колишнього викладача нарисної геометрії з тридцятирічним стажем, світ ділився на дві категорії: те, що відповідає аксіомам, і те, що підлягає негайному виправленню.

Микола Іванович вийшов на ґанок своєї дачі рівно о шостій ранку. У цьому жесті