— Яка сім’я? Халявники вони, а не сім’я. Думають, що ми їм повинні розваги влаштовувати за свій рахунок
— Ви м’ясо купили? Усе ж таки ми до вас у гості теж не
— Раз у тебе друга квартира є, хай там живе Наташа. У вас і так усе надто добре, — заявила свекруха
— Раз у тебе друга квартира, хай там живе Наташа. У вас і так
— Я тобі гроші дам, тільки нічого не кажи дружині, — запропонував чоловік подруги, коли Даша застала його з коханкою. Проте жінка виявилася хитрішою й запропонувала неочікуване.
— Я тобі гроші дам, тільки нічого не кажи дружині, — запропонував чоловік подруги,
– Сашка більше немає, – тільки й зиогла промовити мама. Катя тиждень плакала, а потім прийняла важливе рішення
Звідки взялися сили у восьмирічної дівчинки, так ніхто й не зрозумів. Коли журналістка з
— У тебе двокімнатна квартира, а ми майже безхатьки, — перебільшувала двоюрідна сестра, плануючи жити в мене безкоштовно і безстроково
— У тебе двокімнатна квартира, а ми майже безхатьки, — перебільшувала двоюрідна сестра, плануючи
— Сядь на 45-ту маршрутку, вона якраз біля нашого дому зупиняється. Що ти як принцеса? Все, давай, чекаю вдома
Весілля відгомоніло, сукня вирушила в шафу чекати кращих часів або срібної річниці, а ми
-Він знає. Все закінчено. Тікай. — Ти зрадив не мене, Іване, — промовила вона, відкриваючи дверцята машини. — Ти зрадив нас
Безкрая степова дорога в’юнилася поміж високих трав, що вже почали жовтіти під нещадним серпневим
— Я один тягну цей віз, Олено! Один! Ти хоч розумієш, який це тиск? Якщо завтра мене звільнять, або фірма закриється, або я, не дай Боже, ногу зламаю — що ми будемо робити? Хто буде вас годувати?! Двоє дітей — це подвійний ризик
У двокімнатній квартирі пахло ванільним сирником і дитячим шампунем «Кря-кря». Двадцятивосьмирічна Олена механічно збирала
— Мені п’ятдесят п’ять, я ще не старий, просто… багато думав останнім часом. Розійшовся з дружиною два роки тому. Діти виросли. Я залишився сам у великому будинку під столицею. І знаєш… у тиші починаєш чути голоси з минулого
Осінній дощ у Львові завжди пахне по-особливому: мокрою бруківкою, гіркою кавою з найближчої кав’ярні
– Слухай, Віталику, атракціон закрився: самокат я виставив за ворота, а напій вилив у каналізацію. Ти не друг, ти — звичайний паразит, який звик купувати свою “любов” за мій рахунок, тож не дивуйся, коли я виставлю тобі чек за кожну розбиту вазу і кожену образу.
– Слухай, Віталику, атракціон закрився: самокат я виставив за ворота, а напій вилив у

You cannot copy content of this page