Дощ періщив у великі панорамні вікна нотаріальної контори, розмиваючи вогні вечірнього міста в одну
Невістка вирішила, що я зобов’язана залишити дачу заради її матері: після 6 візитів я
— Оксано, ти можеш переклеїти шпалери хоч у колір морської хвилі, але цей сервант
— Вона стоїть посеред вітальні, сльози котяться горошинами, і так гірко вигукує: “Мамо, воно
— Та ти хоч уявляєш, що буде, якщо твій автоматичний курятник відкриється о третій
Осінній туман над селом під Львовом стояв щільною білою стіною, чіпляючись за гілки яблунь
— Та ти хоч розумієш, що ми застрягли у чужому гаражі в неділю увечері,
— Ну все, зараз почнеться довга лекція про чужі паркани та приватну власність… —
— Взагалі-то поганий… — із загадковою міною видав він прямо посеред першого побачення в
Запах річкового намулу й паленої соняшникової олії стояв у коридорі такою щільною стіною. Марта