Особлива – Тільки для жінок

— Я не можу працювати в таких умовах. Перестав ліжечко сина у вітальню, — заявив чоловік.

— Я не можу працювати в таких умовах. Перестав ліжечко сина у вітальню, —

Мама ще й сорока днів не відлежала, а ви готові горло один одному перегризти за гектар землі! Ви подивіться на себе! — кричала Олена, відступаючи до дверей. Давайте по-чесному, — першим порушив тишу Степан, старший

Стара батьківська хата пахла чебрецем, пилом і несправедливістю. На столі, застеленому вицвілою клейонкою, лежав

Щоб рідня чоловіка не об’їдала нас без кінця, я не влаштовувала сварки. Вручила Вікторові список, і він вирушив по ринках, тихо лаючись.

Щоб рідня чоловіка не об’їдала нас без кінця, я не влаштовувала сварки. Вручила Вікторові

— Продай машину і закрий питання! — заявила свекруха з порога. — Гроші мені потрібні терміново!

— Продай машину і закрий питання! — заявила свекруха з порога. — Гроші мені

— Прийшла відчитати мене, свекрухо? Даремно. Ваш син — зрадник, а ця квартира — тільки моя законна власність.

— Прийшла відчитати мене, свекрухо? Даремно. Ваш син — зрадник, а ця квартира —

Я не ваша санітарка і не домробітниця: свекруха ахнула, а чоловік зблід — Наталія вперше сказала правду.

Я не ваша санітарка і не домробітниця: свекруха ахнула, а чоловік зблід — Наталія

— Ти кажеш, що я невдячна? Що я живу в шовках і п’ю з кришталю? Так, Аркадію, це правда. Тільки цей кришталь холодний, а шовк душить мене щоночі. Я хочу простого ситцевого халата, чаю в старій щербатій чашці й можливості обійняти доньку без твого презирливого погляду на її “дешеве” взуття!

— Ти кажеш, що я невдячна? Що я живу в шовках і п’ю з

— Ти кажеш, що ось тепер вона дасть свому сину майбутнє, про яке я й мріяти не могла? Роботу в Німеччині, машину, статус? А ти запитав, де вона була, коли в нього вночі була температура під сорок, і ліків не було? Де був її статус, коли він перший раз закохався і плакав у мене на плечі?

— Ти кажеш, що ось тепер вона дасть свому сину майбутнє, про яке я

— Ти, Юлю, можеш читати скільки завгодно своїх розумних книжок про психологію, але в цьому домі борщ варять на яловичині з кісточкою, а не з твоїх “екологічних” соєвих шматочків. Поки я жива — тут пахнутиме їжею, а не папером.

— Ти, Юлю, можеш читати скільки завгодно своїх розумних книжок про психологію, але в

— Ти, синку, кажеш, що в місті мені буде краще, бо там ліфт і супермаркет під боком. А ти хоч раз запитав, чи мені є чим дихати в тій твоїй бетонній коробці, де навіть вікно не відчиняється на квітучу вишню?

— Ти, синку, кажеш, що в місті мені буде краще, бо там ліфт і