Особлива – Тільки для жінок

— Ану, пусти! — Марія відштовхнула дівчину й залетіла в передпокій. — Хочу подивитися на храм чистоти, через який мій син хоче від рідної матері відмовитись. Те, що вони побачили, змусило Павла розкрити рота, а Марію — переможно розсміятися

Вечір у містечку обіцяв бути романтичним, але запах підгорілої засмажки в під’їзді Павла став

Павло завжди вважав свою родину зразковою. Величезні застілля на свята, спільні поїздки на дачу, довгі розмови про «родинну честь» та взаємодопомогу. Центром цього всесвіту була бабуся Ганна Степанівна — жінка сталевої волі, яка володіла справжнім скарбом: трикімнатною квартирою з високими стелями в самому серці Києва.

Павло завжди вважав свою родину зразковою. Величезні застілля на свята, спільні поїздки на дачу,

Олена була власницею успішної мережі крафтових пекарень. Вона створила цей бізнес з нуля, замішуючи перші порції тіста на власній кухні, а тепер її заклади були місцем сили для всього міста. Олена була енергійною, але іноді схильною до самокопання — риса, яка робила її вразливою перед «професійними порадниками».

Олена була власницею успішної мережі крафтових пекарень. Вона створила цей бізнес з нуля, замішуючи

Віктор був людиною старого гарту, з тих, хто будував свій шлях у дев’яностих не кастетами, а інтелектом. Його дітище — компанія «Техно-Гард» — виросло з тісного орендованого підвалу до рівня національного лідера в сфері систем безпеки.

Віктор був людиною старого гарту, з тих, хто будував свій шлях у дев’яностих не

— Я не наймався спонсорувати чужу лінь, Віро. Або ти згадуєш, що в тебе є чоловік і власне життя, або збирай речі. Я одружився з жінкою, а не з безплатною нянею для капризів твоєї дочки.

— Я не наймався спонсорувати чужу лінь, Віро. Або ти згадуєш, що в тебе

— Дашуню, люба, якщо ти й далі плануєш кришити тісто такими грубими шматками, то Ромочці забезпечено найтяжчу печію просто на його свято. — Голос Ніни Сергіївни звучав м’яко, так турботливо. Тільки від цієї оксамитової турботи хотілося негайно лізти на стіну.

— Дашуню, люба, якщо ти й далі плануєш кришити тісто такими грубими шматками, то

— Ти на неї подивися, Олеже, — говорила свекруха. — Кар’єристка. Робота, робота, робота. А дім? А сім’я? Ти он без шматка хліба сидиш

Випадково почувши в маршрутці, як чоловік відгукується про дружину, Наталка вирішила провчити його Наталка

— Свекруха розповідає сусідам усі наші таємниці, я не витримала і відповіла їй тим же

— Свекруха розповідає сусідам усі наші таємниці, я не витримала і відповіла їй тим

— А ти справді думала, що він з тобою заради твоїх борщів живе? Чи що він у захваті від того, як ти вечорами кросворди розгадуєш у розтягнутій кофті? — Молода жінка в дверях усміхнулася, поправляючи ідеально укладений локон. — Він просто тебе жаліє, Віро. Жаліє і боїться, що ти без нього пропадеш. Але я втомилася чекати, поки він набереться сміливості.

— А ти справді думала, що він з тобою заради твоїх борщів живе? Чи

— Він не такий, як я думав, — нарешті вимовив Денис, дивлячись у тарілку. — Спочатку було круто. Можна грати в приставку до третьої ночі, ніхто не каже мити посуд. Але… йому байдуже. Мам, йому реально байдуже, чи я поїв, чи зробив уроки. Він навіть не запитав, чому я прийшов зі школи в розірваній куртці

Кімната Дениса пахла пусткою. Не тією чистою пусткою, якої Олена домагалася роками, просячи прибрати