Особлива – Тільки для жінок

— Ану, друзі, треба порада! Колишній чоловік їде до свого брата на день народження разом зі своєю новою дружиною та її дітьми. Я туди також запрошена й квитки вже куплені, бо у нас спільна дитина, і свекор дуже чекає на внучку. В чому дилема: ночувати доведеться всім в одному великому будинку…

— Ану, друзі, треба порада! Колишній чоловік їде до свого брата на день народження

— Сьогодні день народження нашого сина! І щороку в цей день з самого ранку чоловік пояснює кожному з наших синів, що прокинутися потрібно не для того, щоб просто чекати подарунки від батьків. Перш за все потрібно привітати маму, подарувати їй квіти та сказати: “Дякую тобі за те, що я з’явився на світ!”

— Сьогодні день народження нашого сина! І щороку в цей день з самого ранку

— Я ніколи не розуміла, чому людям подобаються хорори, поки не стала мамою. Учора о пів на другу ночі наша п’ятирічна Софійка захотіла холодної води. Щоб не будити нас, вона вирішила просто поповзти до нашого ліжка по підлозі у суцільній темряві, тихенько шепочучи ім’я тата… Тепер ми рекомендуємо майбутнім батькам тренувати нерви через фільми з містикою!

— Я ніколи не розуміла, чому людям подобаються хорори, поки не стала мамою. Учора

— Наречений, назвіть ваше ім’я та прізвище! — Дмитро Коломієць. — Наречена, тепер ви. — Дарина Коломієць. — Дарино, назвіться вашим дівочим прізвищем! — Дарина Коломієць. — Дарино, ви не розумієте мене? — Та розумію, ми просто однофамільці!

— Наречений, назвіть ваше ім’я та прізвище! — Дмитро Коломієць. — Наречена, тепер ви.

— Матусі, потрібна ваша думка! Розмовляла на днях зі знайомою, яка нещодавно народила. Розказую їй, що мій чоловік вночі допомагає вкладати малого, а у неї ступор і питання до мене: “А нащо ти йому не даєш відпочивати й заставляєш вкладати малого спати? Ти що, сама не можеш цього зробити?” Це нормальне питання вообще? Приятельки у мене більше нема!

— Матусі, потрібна ваша думка! Розмовляла на днях зі знайомою, яка нещодавно народила. Розказую

— Звернення до батьків! Будь ласочка, ВИХОВУЙТЕ своїх дітей! Працюю у школі й не витримую: задача вчителя — це ВЧИТИ ваших дітей своєму предмету, а не виховувати їх! Ми не маємо вчити поважати однолітків і старших, не хамити й слухати нас. Це Ваша задача — виховати своїх дітей!

— Звернення до батьків! Будь ласочка, ВИХОВУЙТЕ своїх дітей! Працюю у школі й не

Як ділити, — передражнила Олена, нервово потираючи пальці. — Тобі аби тільки ділити. Ти навіть на поминках сиділа і дивилася на образ святого Миколая, вираховуючи, скільки він може коштувати в місті. Я все бачила

Стара хата баби Меланки стояла на самому краю Вільшанки, де глиниста дорога круто спускалася

Надія мала право лише двічі на місяць відкривати двері ключем, аби витерти пил з полірованих меблів, помити паркет і знову замкнути все на ключ, щоб зберегти порядок для майбутніх приїздів зовиці

Великий цегляний будинок на п’ять кімнат стояв на околиці міста вже понад тридцять років,

Ти навіть не уявляєш, як це — вийти у світ і бути абсолютно сліпим. Я не вмію жити серед людей. Я боюся заговорити з дівчиною, бо мені здається, що вона кине мене так само, як мати кинула нас. — Дівчата тут ні до чого, сину. Не шукай у них мою біду чи мамині гріхи. Шукай своє. Я своє втратив, а твоє ще попереду. — Легко тобі тепер давати поради. — Ні, не легко. Дивитися на тебе, на такого великого, міцного, але ображеного хлопчика — це найважче покарання для мене

У глухому кутку Залісся, де асфальт закінчувався ще за п’ять кілометрів до першої хати,

Зрозумій, Віро, справа не в тобі, — казав він тоді — Ти чудова. Ти свята жінка. Але поруч із тобою я заснув. Мені сорок два, а я відчуваю, ніби мені вісімдесят. Мені потрібне повітря. Мені потрібен цей вогонь, розумієш

Чайник на плиті свистів уже добру хвилину, захлинаючись власною парою, але Віра не рухалася.