Що робити, коли зовсім не має сил?
Немає бажання працювати.
Немає сенсу в речах, які колись тішили душу.
Наталя близкьо двох років проходила курс лікування.
Її психологічний стан бажав кращого, жінка ще з дитинства була схильна до пригніченого стану.
Періодами вона могла з цим боротися, але не зараз.
Все відбувалося на автоматі, сніданок дітям, робота, дім і приготування вечері.
Артем та Денис все відчували, але не розуміли що сталося з мамою.
Раніше вона була весела, а зараз плаче вечорами так, щоб ніхто не бачив.
Андрій теж до кінця не розумів, що коїться з його дружиною.
Він всяко її підтримував, хоч періодами було надзвичайно складно.
Небо затягнулася дощовими хмарами, осінь накрила всіх з головою.
Люди поспішали додому, ховаючись під парасолі від дощу.
Вона йшла з голою головою, каплі повільно стікали волоссям.
Тільки в той момент Наталя відчувала, що справді жива.
Вона не боялась захворіти, вона боялась далі нічого не відчувати.
Хотілось вірити, що ця зима всередині пройде, але чи зміниться щось в майбутньому було невідомо.
Автор: Настя
Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту. Будь-яке використання матеріалів (у тому числі фотографій)– суворо заборонено.
