Автор: z Iryna

Після похорону батька діти повернулися до його трикімнатної квартири на проспекті Гонгадзе. Там пахло старими книжками, ліками й тим самим одеколоном, який батько купував ще за радянських часів.

— Пане, — казав Лев Абрамович, зустрівши сусіда біля під’їзду, — те, що ви називаєте «треком», звучить так, ніби табун слонів намагається танцювати чечітку на залізному даху. Де

Дзвінок від колишнього чоловіка пролунав несподівано: після розлучення Тоня старалася з Васею не спілкуватися, вона досі не могла пробачити йому того, як він вчинив… Спочатку він платив аліменти,

Приїхавши на власну дачу, Марина навіть очманіла від побаченого і не одразу знайшлася, що сказати. — Вась! Василю! Ти чуєш мене, чи ні? Де ти, озвись? О, як

— Дочка твоя за кордон поїхала, там і залишиться. Нехай своє житло моїй сестрі відпише! — заявив чоловік. — Уявляєш, Оленко, сестру знову з дому виставили! — Слава

— Сину треба бізнес відкривати, а ти заначки ховаєш! — випалила свекруха, вважаючи мої заощадження «сімейним капіталом». Ольга повільно зачинила двері однокімнатної квартири. Притулилася до них спиною. Черговий

— Вона ж абсолютно безалаберна! — зітхала Маргарита, витираючи пил, який ще не встиг осісти. — Як можна так жити? У неї ж у голові кульбаби замість планів

— Бабусю, ну навіщо ти сама печеш хліб? — зітхала Олеся, намагаючись знайти хоча б одну поділку 4G біля вікна. — Можна ж замовити з пекарні, привезуть ще

— Олено, схаменися! — вичитував він, дивлячись, як вона вчиться малювати яскраві стрілки перед дзеркалом. — Яка латина? Які танці? Нам по шістдесят! Люди в нашому віці мають

— Тату, ну не можна так жити! Це ж антисанітарія, — вичитував Артем, намагаючись викинути пачку газет за 1998 рік. — Це не антисанітарія, Артеме. Це контекст, —