— Ну що, задоволена? Привела свою матір, щоб вона мені нотації читала? Його голос був тихим, але в цій тиші містилося більше отрути, ніж у найгучнішому крику
Це не моя мама, а твоя постійно лізе в нашу сім’ю, тож навіть не смій більше й слова поганого говорити про мою маму — Мамо, тобі ще пирога
— Олено, ну ти хоч на одне запитання мені відповідай, га? Чому саме він? Що ти в ньому знайшла? Усе місто знає, що Павло — той ще бабій. Безпринципний, байдужий, вітряний. У нього таких, як ти, — тисяча.
— Я навіть питати не хочу, що тут відбувається, — суворо промовив чоловік, окинувши поглядом дружину та приятеля Павла. — А ти, навіть не намагайся переконати мене, що
Надя завмерла з чашкою в руках. — У Влада жінка на стороні? Оце так… А Юлька не знає, виходить?
Надя завмерла з чашкою в руках. — У Влада жінка на стороні? Оце так… А Юлька не знає, виходить? Надя готувала оладки на сніданок, коли на кухню зайшов
І от сидить вона переді мною, у день свого нездійсненного весілля, а за вікном музика гримить, п’яний сміх розноситься. Я дивлюся на неї, а у самої серце плаче. Анна не плаче, ані сльозинки не проронила. А це, знаєте, найважче.
І от сидить вона переді мною, у день свого нездійсненного весілля, а за вікном музика гримить, п’яний сміх розноситься. Я дивлюся на неї, а у самої серце плаче.
Вона замовкла. У кімнаті не було тиші. Повітря дзвеніло від її слів, від жорстокої, неприкрашеної правди, яку вона виплеснула їм у обличчя. Михайло й Олег стояли як громом уражені
Ні, ні, і ще раз: ні! Я ні за що не дам тобі грошей, щоб ти спустив їх у сумнівному бізнесі твого друга! — Катю, це воно! Цього
Ти думаєш, що я житиму у квартирі твоїх батьків, мов у гуртожитку, де до вас постійно приїжджають різні родичі й поводяться некультурно?
— Ти думаєш, що я житиму у квартирі твоїх батьків, мов у гуртожитку, де до вас постійно приїжджають різні родичі й поводяться некультурно? — Катюш, я все придумав!
– Мамо, це ви мене у шість років віддали бабусі. Ну, я, мовляв, заважала Танюшці спати. Хоча в мене інша версія: я заважала вашому сімейному щастю
– Мамо, це ви віддали мене у шість років бабусі. Ну, я, мовляв, заважала Танюшці спати. Хоча в мене інша версія: я заважала вашому сімейному щастю Мама прийшла
Вона все життя тільки про свої книжечки й думає. Працює в бібліотеці за копійки, живе в однокімнатній квартирі на околиці. Їй і в голову не спаде, що ми квартиру бабусину переоформлюємо.
– Вона все життя тільки про свої книжечки й думає. Працює в бібліотеці за копійки, живе в однокімнатній квартирі на околиці. Їй і в голову не спаде, що
— Варь, я зрозумів, що зробив помилку. З Олею в нас нічого не вийшло, – заявився через півроку колишній
— Варь, я зрозумів, що зробив помилку. З Олею в нас нічого не вийшло, – заявився через півроку колишній. Андрій складав футболки в сумку так акуратно, ніби збирався
— Ти зрадник! — нарешті закричала вона й різко піднялася зі стільця. — Я подзвоню твоїм батькам. Прийду до тебе на роботу… Нехай усі дізнаються, який ти! Я тепер точно подам на розлучення!
— Я хочу розлучитися, — сказала Ірина доволі буденно. Вона стояла до чоловіка спиною, ніби за вікном відбувалося щось важливіше за їхнє спільне життя. Андрій навіть не підняв

You cannot copy content of this page