Чому пoмерлих ховають не раніше третього дня. Відповідь священика
Як би нам не хотілося жити вічно, людям судилося помиpaти. Тому клопоти з похоpoнами рано чи пізно торкнуться кожного. Важливо знати, як підготуватися до цього дня, а головне
Кричала, побивалась над ним, немов підбита чайка, квилила безутішно
Перший вересневий день. У лісосмузі попід білокорими ще зеленими березами у прижухлій траві, присипаній золотими червінцями зрідка опалого листя, невисока кругленька жіночка старанно зрізує гриби й обережно складає
«Що ви за люди такі? Чи ви помиpaти не будете? Багато літ Потап ніс чужі хpести, а ви не можете по-божому попрощатися з ним?”
Потапів хpeст Усі в селі жаліли Потапа, який ще малим поселився у своєї тітки Марти – рідної сестри його пoкiйної матері. Батька свого він не знав, а Марта
Відтерміноване щастя. — Ти потрібна йому лише для роботи й тільки. Їх розлучила заздрість
Інга прокинулась від тихого постукування у шибку. Що це? Серце тривожно застукотіло. Та через якусь мить почулося глухе воркування. Розплющивши очі, вона побачила на підвіконні пару сивих птахів,
Про лисички, гливки й новосільний переполох
«Ох, якби не він — авторитетний вищестоящий директор, — іноді думала Сима — молода білявка. — Мільйонно-забезпечений олігарх — залицяльник капітальний до мене, ще й  бугай! Хтозна, чи
Як до невістки ставитись? Це ж тієї хвoйди донька, тієї розлучниці, що поламала усе Нінине життя
Святкували День Перемоги. Погода видалась теплою, сонячною. На вулицях міста святково вдягнені люди, море квітів. Усі поспішали в центр, на площу. Привертали увагу ветерани, вони аж помолодшали у
Твоя доля тебе знайде. На палкі погляди юнака реагувала насупленими бровами, боячись, щоб ніхто не побачив
Надворі був морозний ранок. Скрізь був сріблястий іній: на деревах, парканах, кущах у дворі. На вікні якимось дивом утрималась тоненька ниточка бабиного літа. Вона була вся унизана гостренькими
За стіною довго і впевнено лунала мелодія кохання, яка луною розносилась по квартирі. «Яка нечувана зухвалість!»
В народі кажуть, що вoгoнь кохання гасне тоді, коли на ньому починають варити борщ. Але цей вислів аж ніяк не стосується молодої пари, про яку піде мова, бо
Тепер у сивій і такій змореній старій жінці важко було впізнати колишню розкішну й завжди елегантну красуню
Ще за часів Радянського Союзу вони у великому місті займали керівні посади. У родині був один син. Він закінчив школу з медаллю та інститут, став викладачем у тому
“Ти, Вітусю, що, oтpyїтися вирішила чи що? Через мужика? Схаменися! На тебе чекає доля. І не сироти дітей”
Вона сиділа на стільці біля столу і до болю стискала в обох руках дві речі, які саме в цю хвилину мають врятувати її від пекучого душевного болю. В

You cannot copy content of this page