Життя
— Ти заходиш у мій дім як господиня, Ольго, прикриваючись святими словами про родину, але за твоїм святощами стоїть звичайна лінь і бажання виїхати в рай на моїй
— Ви пропонуєте мені віддати шматок своєї душі в дитячий будинок, щоб ваша онука росла у трохи більшому комфорті, Марино Яківно?! Подивіться мені в очі й повторіть це
Сімдесятирічна Тамара Петрівна сиділа у своєму улюбленому кріслі, з любов’ю розглядаючи високі стелі та ліпнину. Ця квартира була її фортецею, її історією, її гордістю. Різкий дзвінок у двері
Квартира на околиці міста дихала важким, густим спокоєм, який буває лише там, де роками оселилася хвороба. Сорокавосьмирічна Олена безсило опустилася на стілець біля кухонного вікна, затиснувши в долонях
Навесні сільське повітря пахне мокрою землею та цвітом абрикос, але для Оксани цей запах став асоціюватися з тривогою. Коли вона виходила на спільне подвір’я, у неї мимоволі стискалися
Я вкалувала у свекрухи на дачі все літо, а врожай вона віддала зовиці. Навесні я приїхала знову — але вже зі своєю умовою. — А де, власне, лечо?
«Квартиру — сестрі, з тебе все одно толку не буде! — відрізала мати. Через два роки вона плакала під дверима, почувши голос моєї дитини У передпокої батьківської квартири
— Я пробачив тобі все, повертайся, — заявив колишній, не зводячи очей з моєї нової машини, забувши, як виставив нас із дитиною на вулицю — Я пробачив тобі
Чоловік таємно відправив матері гроші на курорт. Я мовчки розділила все навпіл і показала йому нове життя – Привіт, коханий. Думаю приготувати твоє улюблене різотто з морепродуктами, як
Віталій Степанович сидів на веранді, неспішно потягуючи міцний чай. Поруч поралася Марія — його друга дружина, жінка спокійна, лагідна, яка повернула йому смак до життя після довгих років