Життя
— Особистий простір у туалеті буде, а сім’я — це коли всі разом. І потім, Аню, давай начистоту. Квартира куплена в шлюбі. Значить, половина — Дімина, а Діма
Надія Василівна сиділа на кухні, обхопивши долонями тепле горня з липовим чаєм. На вулиці лютував січень — такий, якого в їхньому містечку не бачили років двадцять. Шибки розмальовані
— Сашко, — казав Ігор на кожному родинному святі, попиваючи дорогий напій, поки я жував мамині котлети, — ти ж розумієш, що твій рівень — це стеля гаражного
— Андрійку, — шепотіла літня жінка, — тобі ж треба в школу, у тебе ж уроки… — Нічого, бабусю. Я взяв творчу відпустку за власний рахунок. Буду писати
Мене звати Оксана, і я — та сама «старша і відповідальна» дитина, на чиїх плечах тримається невидимий купол сімейного благополуччя. Знаєте, як це буває в родинах? Хтось один
— Ганно Іванівно, — голос Вікторії розрізав тишу, наче гострий ніж — масло. — Ми з Максимом обговорили це. Знімати квартиру в центрі зараз невиправдано дорого. Ці гроші
Мене звати Артем, і я вже добу як ношу почесне звання «найгіршого брата у світі». Принаймні, саме так мене охрестили у нашому великому сімейному чаті, де зазвичай постяться
Молода дружина відразу не сподобалася матері чоловіка. Вона всіляко її ображала. Жили разом, проте Поліна не стримувалася. Вона вміла за себе постояти. Тільки один випадок змінив ставлення Ольги
Він позичив чужий костюм, орендував дорогу машину й приїхав на зустріч випускників, щоб нарешті поставити крапку: показати жінці, яка колись назвала його жебраком, що та помилилася. Але біля
У нашій родині завжди було двоє дітей: я, Катя, і «бідний, нещасний» Дмитрик. Те, що «бідний, нещасний» був молодший за мене всього на два роки, був здоровим, кремезним