Життя
— Сину, якщо ти не покинеш цю нахабну вертихвістку, вважай, що в тебе немає матері! Ця Нінка старша за тебе років на пʼятнадцять! — черговий раз навіювала мені
Весільний намет, прикрашений білосніжними ліліями та мереживом, мав стати оазою щастя. — Хто зіпсував весілля, хто? — передавалося від столу до столу, наче естафетна паличка. — Кажуть, це
Вечір у селі зазвичай пахнув матіолою та спокоєм, але в хаті Марії Степанівни сьогодні повітря було наелектризоване так, що, здавалося, от-от посиплються іскри. На столі лежав розгорнутий витяг
— Дорогі мої, я приїхала не просто побачитися. Я старію, і мій капітал у Ванкувері потребує надійних рук. Я хочу подивитися, хто з вас гідний стати моїм спадкоємцем.
— Анатолію, цей шматок бекону дивиться на тебе так, ніби він — твоя остання помилка в житті. Твій холестерин вже не просто стукає в двері, він вибиває їх
— Ти все мені брехала! Я припиняю наше листування. Дуже розчарувався у жінках. Як ти могла стільки часу прикидатися, брехати? Я хотів на тобі одружитися, а ти все
Вечір у спальному районі міста тепер починається не з новин по телевізору, а з характерного «клацання» пульта. Коли в усій багатоповерхівці одночасно зникає гул холодильників і гасне світло
— Катю, ти виглядаєш так, ніби втекла з маскараду для невдах. Ці ланцюги, це синє волосся… Хіба я для того сорок років викладала українську словесність, щоб моя онука
Після того, як чоловіка Тетяни не стало, минуло всього лише два місяці, коли на її порозі з’явилася гарна жінка років п’ятдесяти. — Добрий день, — посміхаючись, привіталася гостя.
У селі, де традиції ще мали вагу, жила родина Мельників. Були в них дві доньки — старша Катерина та молодша на рік Ганна. Обидві красуні, обидві працьовиті, і