Життя
— Ларисо, мама приїжджає, можна вона у нас зупиниться, буквально на пару днів. Не номер же їй знімати у готелі, всього на добу? — сказав хлопець. — Чому
Вона сиділа на касі. Саме така, яка Леонідові підходила — тиха, невпевнена у собі, не надто вродлива. Він зовсім нещодавно приїхав у це містечко — перевели по службі
Анна хотіла вийти заміж. І Марина теж хотіла заміж. До своїх сорока п’яти років вони були цілком успішними жінками — подругами, у яких усе було: гарна робота, власна
У невеликому селі, де кожен знав одне одного, жила Олена, молода жінка з великими мріями, але скромними можливостями. Їй було тридцять, вона працювала продавчинею в місцевому магазині, а
Весняний вечір у маленькому містечку був теплим і запашним, ніби сама природа благословляла закоханих. Павло і Марія сиділи на лавочці в парку, тримаючись за руки, але їхні обличчя
— Ну як ділитимемося, сестричко? — пролунав у трубці веселий голос Сашка. — Чого ділити? — здивувалася Аня. — Та не прикидайся! — засміявся брат. — Спадок же
Ірина зітхнула й закрила очі, щойно свекруха розклала серветки на столі. Все до вечері було готове, залишилося тільки дочекатися брата чоловіка з нареченою. «Ну не вже ж свекруха
У маленькому селі на Полтавщині, де кожен знав одне одного, Покрова завжди була особливим святом. Усі готувалися заздалегідь: пекли пироги, прибирали в хатах, прикрашали подвір’я квітами та вишитими
П’ять років тому Рая залишилася сама. Чоловіка не стало від хвороби. А ще раніше єдина донька вийшла заміж і поїхала в інше місто. У неї з’явився спершу син
Дзвінок від тещі — подія не з найприємніших для Олексія. Та як інакше: з тещею він ладнав не дуже. І справа була не лише у ньому. Тамара Михайлівна