Життя
Через 4 місяці спільного життя співмешканець почав вирішувати: кому належить кімната моєї доньки Фразу «Ти поступишся кімнатою моїй мамі» – він вимовив тим самим голосом, яким питав, чи
— Шановні пані, які мають малолітніх дітей. А навіщо вам на допомога на дитину? Ви всі працюєте, отримуєте заробітну плату, і достойну. — промовив він із ноткою глибокого
Тарас Мельник жив на краю села, де ґрунтова дорога впиралася в старий смерековий ліс. Йому було п’ятдесят вісім, і з них сорок п’ять років він ходив по гриби.
Соломія вперше помітила, що мішка немає, у вівторок зранку. Вона спустилася в погріб по буряки для борщу й одразу відчула, що щось не так. Не було запаху, до
Ніна Степанівна давно помітила, що діти згадують про неї лише тоді, коли їм щось потрібно. Син Богдан міг не озиватися тижнями, а донька Соломія телефонувала хіба що перед
— Мам, я дзвоню сказати, що ми сьогодні не прийдемо, тобто… точніше, ми прийдемо, але дівчина залишиться у нас на ночівлю. Це Олеся, я тобі про неї розповідав.
— От саме тому це й дивно, — зітхнула вона, схрестивши руки. — Виявляється, більшу частину часу, поки вони з Андрієм уже жили разом у його квартирі, Марина
— Ой, знаєте… власники категорично проти дітей. Тим паче двох! У них же там новий євроремонт, дороговартісний ламінат, світлі стіни. А діти ж почнуть малювати на шпалерах, стрибати
— Поясни мені це! Ти ж казав, що у вас виключно чоловічий колектив! Хто ці жінки? Чому ви разом їздите з ночівлями до Львова і за місто, а
— Хлопці, — почала я стримано, але з явним напруженням у голосі, дивлячись просто їм у вічі. — Я вже втретє за цей тиждень прошу: не беріть мої