Життя

Мені 25, я нещодавно вийшла заміж за кохану людину, і дуже щаслива. Коли я зустріла свого майбутнього чоловіка Дениса, мені було 14 років. Побачивши його, я закохалася миттєво,

Я знаю, скільки каміння в мене посипається. Але я людина, а не робот. Немає кнопочок, немає програм. А є душа та серце. Я одружена, двоє дітей – 12

Я довго ухвалюю рішення, складно навіть вибрати сумочку, наприклад. Так ось 6 років я зустрічалася з хлопцем, 2 роки живемо разом, то я в нього, то він приїжджає

Люблю чужого чоловіка, а він любить мене Якось ми з чоловіком вирішили поїхати на заробітки в іншу країну. Працювали та жили ми разом. В один із моїх вихідних

З Анею ми почали зустрічатися ще в школі, жили в одному будинку і, будучи студентами, вирішили одружитися. Батьки спочатку були проти весілля, хотіли, щоб ми розписалися після закінчення

Мені майже 60 років, моєму старшому синові скоро 40 років. Не одружився довго, все жив із нами, а у 28 років зустрів жінку з дитиною, зійшлися, але життя

Із чоловіком разом шість років. Відносини завжди були нормальні. Але нещодавно все змінилося. Він працює на новій роботі нещодавно. Ще багато чого не знає, премію отримує не завжди.

Мені дуже не просто про це говорити, ще складніше усвідомлювати, що винна я сама, і більше звинувачувати мені нема кого. Я нічого не змогла змінити, і навіть наступні

Мені 26 років. Моїй молодій людині 31 рік. Живемо порізно, у місті. Я не прихильник громадянського шлюбу. Познайомилися  у просторах інтернет-соціальної мережі. Почали спілкуватися. Він зробив пропозицію. Я