Одного разу почалася сильна гроза. Всі діти прибігли додому, але найменшої дочки не було.
Мати занепокоїлася і пішла шукати її. У дворі йшов дощ, безперервно виблискували блискавки і гримів грім. Від цих блискавок було моторошно.
Мати щоразу здригалася від грому.
Незабаром, жінка знайшла свою дочку. Дівчинка бігала під дощем.
Щаслива вона стрибала і танцювала. І щоразу, коли в небі вдаряла блискавка, дівчинка піднімала своє обличчя до неба і весело сміялася!
Читайте також: Притча про двох вовків. Прочитаєте за секунди, а запам’ятаєте на все життя
Мама була дуже здивована:
– Що ти робиш? – запитала вона. – Тобі не страшно? Невже ти зовсім не боїшся грози?
– А чого тут боятися? – Весело відповіла дівчинка. – Мама, дивись, я танцюю, – а небо мене фотографує!
