Сім років тому як не стало чоловіка Лілії Степанівни. Залишилася жінка сама, бо діти виросли, роз’їхались і були далеко. Та все ж вони не забували за матір і на день народження купили їй путівку до санаторію в Карпатах. Так приїхавши та спустившись в їдальню, жінка взяла їду та присіла за столик.
І час від часу почала роздивлятися по сторонам. Так вона помітила його, того самого, але вже не молодого як тоді, а із сивими скронями. Вони ще були студентами, а зараз уже сьомий десяток розміняли. Лілія Степанівна пильно дивилася та подумала що напевне помилилась.
Адже не може бути такої зустрічі через скільки років та ще й випадкової. Дмитро тоді запросив Лілю поїхати разом з ними та його друзями до Карпат.
Та дівчина відмовилась, адже боялася що батьки скажуть на це, вони ж її виховували досить суворо. І після цього вони так більше і не бачились і не спілкувались.
От тепер Лілія Степанівна вже вирішила не боятися та підійти, щоб переконатися що це саме Дмитро. Так і це був він, чоловік теж був радий бачити жінку.
Вони просиділи в розмовах цілих дві години, згадуючи за своє студентське життя, їхні стосунки та той випадок. З’ясувалося що Дмитро тоді сильно образився на Лілю, і одразу познайомився з іншою дівчиною, а невдовзі і одружився з нею.
Так вони прожили майже 20 років, але на щастя та дітей він з нею не мав. Дмитро все ж вирішив розлучитися, щоб решту життя нехай хоч самому але спокійно прожити без скандалів та постійних нарікань на нього.
Чоловік навіть не сподівався що через 55 років, він знову зустріне ту, яку колись по-справжньому покохав. Дмитро спитав у Лілії що якщо б тепер була така ситуація то вона б з ним поїхала.
Та жінка відповіла йому що все рівно поступила б так само. Тоді Дмитро сказав, щоб пропонує їй заміж.
Хоч можливо їм вже двом недовго залишилось, адже вже сьомий десяток вони розміняли, але хоч тих декілька років проживуть разом щасливо.
Та Лілія Степанівна, знову почала думати чи все то правильно буде. Хоч її батьків вже давно не було, і ніхто б їй нічого не сказав і не осудив але в жінки все ж залишилось те саме правильне виховання як і в молоді роки.
Вона сказала що подумає, але вже знала, що скоріше всього відмовить.
Дорогі наші читачі, як ви вважаєте Лілія Степанівна правильно поступила? Чекаємо на ваші коментарі до даної історії.
Галина Червона
