-Дорогий Всесвіте! Пише тобі Марія. Я дуже-дуже хочу бути щасливою! Дай мені, будь ласка, чоловіка коханого і люблячого, і дитину від нього, хлопчика, а я, так вже нехай перейду на нову роботу, де більше платять і зручніше їздити.
– Дорога Маріє!
Чесно кажучи, я навіть почухав потилицю, коли побачив рядки про роботу. Навіть не знаю що сказати. Ти цілком можеш переходити на нову роботу, а я поки пошукаю для тебе чоловіка. Джерело.
Успіхів! Твій Всесвіт.
– Шановний Всесвіте!
Спасибі що так швидко відповів! Але, бабуся моя говорила: кому багато дається, з того багато і спитають. Раптом я буду мати і те, і це, а за це ти мені відiтнeш ногу, коли я буду переходити трамвайні кoлії? Ні вже, давай так: я переходжу на нову роботу, маю чоловіка, але за це я готова разом зі своїм коханим все життя жити в орендній квартирі. Як тобі такий розклад?
– Дорога Маріє!
Сенс бабусиної приказки зовсім інший: кому багато дається здібностей, талантів, знань і умінь, від того люди багато і чекають. У тебе ж зібрана сума на квартиру , купуй на здоров’я. Ногу залиш собі
– Дорогий Всесвіт!
В принципі, я зраділа, прочитавши про ногу. АЛЕ: у мене буде чоловік, дитина, любов, квартира і нога. Тобто ноги. Що я тобі буду повинна за це?
– Марійко!
ОФФ. Чому ти зі мною розмовляєш, як з колекторським агентством? Мене попросили – я роблю. Я тобі коли-небудь говорив, що ти мені щось будеш повинна?
– Так! Тобто ні. Просто не може бути, щоб все було добре, розумієш ? Я сьогодні плакала всю ніч: віддала внесок за квартиру. Гарна, вікна виходять на річку. Мабуть, чоловік буде “кoзeл”. Скажи прямо. В принципі, я до цього готова.
– Дорога Маріє!
Чоловік, звичайно, не Пітт, зате і в дзеркало так часто не зазирає. Днями зустрінетесь. Так, відповідаючи на твоє запитання: МОЖНА, щоб все було добре. В принципі, мені все одно, добре чи погано мені замовляють. Аби людина точно знала, що хоче.
– Шановний Всесвіте,
А можна, щоб Довго було добре. У принципі, якщо років п’ять буде, я згодна, щоб зі стелі протікало.
– Маріє,
Я тобі відповім чесно. Довго добре може бути. Довго однаково – ні. Все буде змінюватися, не міняється тільки мepтве. І коли буде змінюватися, тобі здасться, що все погано. На час.
– Всесвіте!
Тільки не ногу !!! Нехай погyлює чоловік.
– Маріє,
Досить зі мною торгуватися. Як на вірменському базарі, їй Богу! Я за долю не відповідаю. Моя справа – надати людині те, що вона хоче. Єдине у мене до тебе прохання: коли ти будеш зовсім щаслива, у тебе звільняться сили. Ти відмінно шиєш. Займися шиттям, твої ковдри прикрасять будь-який будинок, і людям в радість.
– Дорогий мій!
Стрибала від радості. Звичайно! Я зроблю все, що ти скажеш. Я точно тобі нічого не буду винна? Мені запропонували ще кращу роботу, а той симпатичний хлопець з кафе призначив побачення. Ура!!! (Так не буває, так не буває!)
(Купила швейну машинку!) Цілую тебе!
– Дорога Маріє!
Все добре. МОЖНА робити все, що хочеш. І тобі нічого за це не буде. Навпаки. Якщо ти не будеш скиглити, я тільки порадію. З скиглінням метушні багато. Так що удачі! Я відкланяюсь поки. Тут замовлення на oднocтaтeвих трійнят, і знову торгуються, пропонують натомість здоров’я. Ну навіщо мені їх здоров’я?
Твій Всесвіт.
– Всесвіте, привіт!
Як ти там? Доньку назвали Світланою в твою честь. Пошила найкращу ковдру, зайняла перше місце на виставці, надходять замовлення, думаю відкрити свою справу. Я прокидаюся вранці, співають птахи.
Читайте також: “Наталя Грім – ваша дружина? Змушені повідомити вам жaxливу новину. Співчуваємо”: Дві найважливіші у житті новини він почув одночасно
Іноді думаю – за що мені таке щастя?
Твоя Марія. Від чоловіка привіт!
– Маріє, привіт!
Зніяковіло зізнаюся, я трохи переплутав з сином, якого ти замовляла. Але, дивлюся, ти щаслива і так. Бути щасливим – це нормально. Сприймай це не як захоплюючий подарунок, а як спокійний фон твого життя. А дух захоплює іноді від таких дрібниць, які кожному даються без всякого прохання: не моє це діло змушувати птахів співати під твоїм вікном.
Будь щаслива. Твій Всесвіт.
