“Дві ялики” – прочитайте цю новорічну притчу і зрозумієте, що таке щастя

В лісі виросли дві молоді ялинки. Одна була неймовірно гарна: струнка, висока, з пишною хвоєю від верхівки до землі. А друга зовсім негарна: кривий стовбур та обідрані гілки, які хаотично стирчали в різні боки.

Красуня дуже собою пишалас та вважала себе найкращою у світі.

Коли настала зима, до лісу приїхали чоловіки заготовляти дрова та зрубали негарну ялинку. Джерело

Гарна ялинка подивилася на неї та злорадно сказала:

— Я так і знала, що вони тебе зрубають! Мене ніхто й пальцем не троне, адже я — прикраса всього лісу!

— Поживемо – побачимо. – відповіла негарна ялинка. — Час покаже.

Через деякий час після новорічних свят, ялинки зустрілися на смітнику. Красуня плакала та скаржилася, що її таку гарну використали й викинули, як всіх інших на смітник.

А інша їй відповіла:

— Даремно ти сердишся. Ти повинна була передбачити це. Немає на світі нічого приємнішого, благороднішого, як стати в пригоді на користь іншим. Твоя доля сумна тому, що тобі довелося розчаруватися. Ти так високо думала про себе, так була зваблена своєю красою, що, коли надії не справдилися, ти розчарувалася і засмутилася. Я ж намагаюся обмірковувати все і розумію, що повинно бути, а чого не може трапитися. Мені не доводиться так гірко розчаровуватися, тому я і щаслива.

— Ти? Щаслива? Ти, потворна, що лежить на смітнику, — і щаслива? — закричала красуня.

— Так, — спокійно продовжувала кострубата ялинка. — З тих пір, як мене зрубали, я не переставала бути корисною. Мене поставили віхою у дороги. Я разом з іншими вказувала людям шлях, відчувала себе щасливою, а зараз ще більше.

— Це чому ж? — з недовірою запитала красива ялинка.

— Повз нас ходило багато людей, але один хлопчик кожного разу зупинявся відпочивати біля мене. Кожен день я стежила за ним, як він йшов з міста, чекала, коли він дійде до мене, щоб відпочити з дороги. Ми звикли один до одного, подружилися. Я бачила його посмішку, раділа зустрічі з ним. Я була щаслива.

— Як би мені хотілося бути на твоєму місці! До чого мені тепер моя краса? Та й раніше вона нікому не була корисна …

— Подивися! — перебила її кострубата ялинка. — Ось йде батько того хлопчика!

Чоловік, побачивши обидві ялинки, сказав: «Ось добре. Цілих дві. Досить, мабуть, грубку протопити».

Читайте також: Прочитайте цю притчу зараз і зустрінете Новий рік з радістю та задоволенням

У будинку, куди їх принесли, було кілька днів не топлено. Хлопчик, хвоpий, лежав у ліжку.

— Ось зараз тепло буде, — сказав батько, обрубуючи сучки і гілки у красивої ялинки. І кострубата подруга почула, як красуня прошелестіла:

— Нарешті, нарешті і я щаслива!