Двічі в одну річку. Лиш через 10 років зрозуміла що накоїла

Моє подружнє життя проходило в одному ключі, моя дружина абсолютно завжди мене ревнувала і завжди без приводу, я завжди брав це в жарт, тому що я ніколи не думав їй зраджувати. Вона мене влаштовувала в усіх відношеннях, і ніколи навіть думки не було підти на ліво, ми жили 20 років в такому ключі, в її очах я все одно мав кохaнoк і вів розгульний спосіб життя.

В один день вона прийшла додому і сказала, що знайшла собі чоловіка, зрадила мені з ним, і тепер вона спокійна, що помстилася мені за все. Для мене то був шок, я не міг повірити своїм очам, вухам, взагалі не міг зрозуміти за що ?

Після тижневого мовчання вона сказала, що знайшла саме того, з ким хоче прожити далі, і тепер я можу, спокійно не соромлячись, водити сюди своїх баб, а вона збирає речі і йде, і дочку я можу бачити в будь-який момент, на той момент донці було вже 16 років і я просто сів біля неї і сказав:

– Доню, я її ніколи не пробачу, я не знаю, куди ви йдете, хто цей її новий супутник, давай краще ти залишишся вдома зі мною, у тебе скоро універ, ми будували плани, не на часі зараз йти в новий будинок , не зрозуміло куди, я не зможу спокійно спати, знаючи, що ти живеш з чужим дядьком.

Читайте також: Ти так нічого і не зрозуміла? У мене інша жінка. Історія сімейної дpaми зі щасливим кінцем

– Тато, звичайно, залишуся, я сама бачу, що мама взагалі не в адекваті, ти працюєш як раб на галерах, ти дбаєш про нас, що з нею я не можу зрозуміти, я її люблю і тебе люблю, ти маєш рацію я і сама не уявляю жити з кимось не зрозуміло з ким, я сама в шоці від того, що відбувається і нормально вчитися не можу через цю ситуацію.

Дружина пішла, доча її відвідувала, вони гуляли, разом на моря їздили, моя колишня судячи з фото щаслива, і ось так я жив, не розуміючи, за що мене так, 10 років.

Півроку тому Інночка вийшла заміж, ми були на весіллі, все пройшло вдало, я молодим подарував наш будинок, а сам придбав двокімнатну квартиру, і ось на весіллі вже ближче до кінцівки підійшла моя доча і попросила поговорити наодинці, ми спустилися з банкетного залу в машину сіли і вона почала.

– Тато, у мене до тебе розмова про матір, я розумію, що тобі про неї не дуже приємно чути, ти, напевно, помітив, що вона одна сьогодні? тТак ось, вже півроку, як вона не живе з Павлом, я не хотіла тобі говорити, вона все сподівалася, що вони будуть разом і просто посварилися, але її колишній знайшов собі молоду і навіть чути про маму не хоче, так, я розумію, вона сама у всьому винна. Якщо можна, давай ви поживете разом, не важливо, в якому статусі, просто разом, вона не працює, їй нема на що вже знімати житло, ми з Ігорем допомагали їй оплачували по можливості, але у нас тепер своя сім’я, ми не зможемо і маму окремо утримувати, допоможи мені, прошу тебе, ну не кидати ж її.Я все розумію, це неправільно, ти не заслужив цього всього, повір, якби ти сьогодні мав би нову сім’ю, я б не підійшла ні в якому разі. Але просто у мене такий вантаж через це все, я повинна думати, як молода дружина, про все , про що молодята думають, а у мене вона в голові, прости, татусь, але без тебе я не викручуся.

– Донечко моя, та заради тебе, якщо треба, я сам піду жити на вулицю і їй все віддам, я ж батько твій, і не слід особливо виправдовуватися. Ок, нехай живе зі мною, якщо погодиться, звичайно, але одного не зможу заради тебе зробити , це робити вигляд, що все добре. А про те, щоб знову зійтися, і мови бути не може, тут прошу мене зрозуміти донечка.

– Татусю, рідний, спасибі, я з нею давно говорила на цю тему і вона дуже навіть згодна, я люблю тебе.

Вона переїхала до мене на наступний же день. Вечір вона вирішила вечерю приготувати, накрила на стіл, все зробила красиво.

– Діма, а про нас ти не хочеш поговорити?

– Про нас нема про що говорити, ти все сказала 10 років тому.

– Діма, всі ми помиляємося, скажи чесно, хоча б зараз чесно без брехні, ти зраджував мені?

– Ні, , тебе досі це хвилює, ти зовсім з глузду з’їхала?

– Діма, прости мене, я була дyрепою, давай спробуємо все спочатку, ну хіба ми – чужі люди.

Вона почала ридати, а мені ще гірше стало, мене аж почало смикати від образи і злості.

– Слухай, Люда, тобі зараз 50, а мені 52 роки, ти всі свої соковиті року витратила на якогось мужика, ти була на фотографіях щаслива, ти завжди намагалася мені на загальних святах показати, яка ти щаслива, і дивилася завжди зверхньо. Навіщо ти мені потрібна ?? Як кухарка? Ні, он твоя кімната, там і живи, до мене не підходь з особистими питаннями, живи тут хоч греблю гати, а я буду жити за своїми правилами.

Джерело