fbpx

І багата, і успішна, і здорова, а така нещасна

Чому коли у людей в житті все є, вони люто ненавидять оточуючих, та й взагалі вважають, що не живуть, а животіють? Будучи багатими, здоровими, живучи в достатку, з повноцінною сім’єю і батьками при здоровому глузді, досягнувши всього в житті самостійно, вони ненавидять це саме життя. Невже правда, що не в грошах щастя?

Одна жінка описує страшне пекло свого багатого життя: “Їду вранці на роботу на своїй дорогій машині і ненавиджу всіх людей, всіх водіїв, всіх пішоходів. У мене є все, і навіть більше, ніж у більшості співвітчизників. Коли була бідна, як церковна миша, раділа будь-якій дрібниці, незначна подія була святом. Зараз є сім’я, чоловік, діти, онуки, батьки все живі, є матеріальне благополуччя. Але стан душі – там зовсім порожньо.

Мені постійно хочеться плакати. Я не можу дивитися фільми, читати книги – вони всі дратують з первих кадрів, з перших сторінок. Шопінг ненавиджу, дістали ці мотopoшні примірки, а речі навіть самі дорогі – це просто позорище, дивитись гидко. Спорт – механічні рухи, що не приносять радість. Спілкування з друзями обмежую, так як боюся спитися.”

За словами жінки, вона навіть завела собі молодого коханця, який хоча б на короткий час приносить їй позитивні емоції. Але на наступний день після зустрічі вона його вже не хоче бачити і чути, вносить в чорний список в телефоні.

Однак через певний час вона сама йому телефонує, і все повторюється знову. Вчора вона купила тур закордон, а сьогодні вже нікуди не хоче, а хоче лягти і лежати в темряві, в тиші. Коли вона в 27 років вперше потрапила на море, їй задрипаний санаторій з єдиним душем на поверсі і гальковим пляжем здався раєм, а зараз їй і п’яти зірок не вистачає в готелях.

Вона додає про роботу: “Працюю багато, тому що я основна “в добуванні мамонта”. Заробляю непогано. Але як же я ненавиджу свою роботу! Я заздрю ​​прибиральницям, двірникам і бомжам, які цілий день нічого не роблять. У нас біля будинку живе бомж – раніше він жив у нашому під’їзді, був дуже заможним бізнесменом, а потім у нього стався якийсь злам. Я розумію, що таке зараз відбувається і зі мною. У психолога була, не допоміг. Що робити – не знаю.”

Може, вона просто втомилася, настала нервова перевтома, зимова депресія, нестача вітамінів. Інакше звідки психоз, якщо все в житті рівно? Їй би виїхати кудись в село подалі від усіх (без коханців, чоловіків, дітей), там вимкнути телефон і виспатися гарненько кілька днів, подихати свіжим повітрям, молочка парного попити. Може, полегшає.

Джерело.

You cannot copy content of this page