Цю притчу розповів один мудрець своїм учням.
«На лайнері пливли чоловік з дружиною, коли він почав йти до дна. Подружжя допливло до рятувальної шлюпки, але місця там вистачало лише одній людині.
Чоловік несподівано відштовхнув дружину в бік і зайняв вільне місце. Перед тим, як потонути, жінка промовила кілька слів…»
Мудрець зробив паузу і запитав учнів:
— Хто правильно відповість: що сказала дружина чоловікові перед смертю?
Майже всі учні відповіли, що вона вимовила: «Як ти міг так вчинити!» або «Ненавиджу!»
Але один учень був мовчазний та насуплений.
Мудрець запитав його думку, і той відповів:
— Думаю, вона попросила чоловіка наглядати за їх дитиною.
Мудрець здивовано запитав:
— Ти що, вже чув цю розповідь?
— Ні, але моя мама, перед смepтю просила батька про те ж саме.
Мудрець, насилу стримуючи сльози, мовив:
— Ти правильно відповів.
Але на цьому історія не закінчилася.
«Виживший чоловік незабаром дістався додому, де його чекала донька. Він старанно дбав про дівчинку, поки вона не подорослішала.
Через багато років, вже після смepті батька, дочка перебирала його речі і знайшла блокнот, в якому говорилося:
“Перед тим як відправитися в круїз на лайнері, ми були у лікаря, і він поставив дружині стpaшний дiaгноз — смepтельна хвopоба. Їй залишалося зовсім мало часу.
Я б все віддав, якщо б міг помepти замість дружини, але хто б тоді дбав про нашу дочку? Єдиним виходом було відштовхнути її серед океану і врятуватися самому».
Так дочка вперше дізналася про ту жaxливу історію».
У кімнаті запанувала тиша. Мудрець зрозумів, що учні зворушені цією історією.
І багато з них тепер знатимуть, що нерідко під маскою добра ховається жорстока і черства душа, а під виглядом огидного, жaxливого, на перший погляд вчинку можуть проявлятися добрі наміри.
Ніколи не судіть про мотиви чужих вчинків по першому враженню! Адже ми часто зовсім не знаємо справжніх причин!
