Хоч батьки й одні, але таких різних дітей важко було уявити. Катя та Яна були рідними сестрами. Катя була старша на три роки, добра та спокійна дівчинка, а от Яна навпаки – якщо вона щось не отримувала, то зчиняла одразу крик. Сестри росли і так само росло, повне непорозуміння між ними.
Катя слухалась маму у всьому та допомагала, а Яна, робила що хотіла. Батько дівчат участі у вихованні їхньому не брав. Він ще покинув їх, коли Яні було ще чотири рочки. Після закінчення школи, кожна пішла своїм шляхом. Катя вступили до інституту, та підробляла у кафе. А Яні не цікава була наука, вона хотіла просто знайти, багатого та забезпеченого чоловіка.
Проте всі намагання дівчини підчепити на гачок багатія, виявились марними. Тож, дівчині нічого не залишалося, як влаштуватися на просту роботу, продавчинею у магазині, де вона познайомилася з їхнім вантажником, а невдовзі вони вирішили одружитися.
Звісно хлопець не мав свого житла, сам винаймав кімнату в гуртожитку, тож вони пішли жити до Яни на квартиру. Мати та Катя не були дуже задоволені, проте квартира була велика трьохкімнатна, всі мали свої кімнати, тому великих конфліктів не було. Проте ситуація змінилася коли молода сім’я чекала на поповнення. Назар не сильно думав, як забезпечити сім’ю, та проводив багато часу з друзями.
Тож Яні нічого не залишалося як, спробувати видворити сестру з квартири. Та Катя дала відсіч їй, мати почувши розмову дочок, намагалася поговорити з Яною що так не можна, але та звісно її не чула.
Ввечері, коли сестра повернулася з навчанням, Яна знову почала тиснути на неї. Катя вислухала, сказала: “Якщо така справа, то тоді продаємо квартиру і ділимо на трьох”. Та Яна була незадоволена, вона хотіла половину суми від продажі, їй було все рівно куди ж мама і старша сестра подінуться.
Катя зрозуміла, сестра їй і матері не дасть спокійного життя, та намагалася вмовити мати щоб все таки продати квартиру, взяти меншу і жити разом. Мати не хотіла покидати квартиру та молодшу сестру. Тож Катя зрозуміла що, вона мусить іти сама. Однак не думала що так швидко, уже наступного дня коли дівчина повернулася додому, вона побачила дві валізи з її речами на коврику біля вхідних дверей.
Попробувавши відчинити своїми ключами двері, вона зрозуміла, що замок поміняний в дверях. Вона безперестанку дзвонила, ніхто не відчинив, аж потім пролунав голос Яни, яка їй так і сказала, що вона тут більше не живе, вона ж сестру попереджала. Дівчині довелося дзвонити подрузі та проситися переночувати. Додому вона більше не приходила, пішла до юриста та оформила заяву про продаж своєї частки у квартирі.
Мати та Яна були теж повідомлені про це, тож молодша сестра відправила матір поговорити з Катею, щоб та нікому не продавала свою частку, вони в неї викуплять. Катя дала термін місяць, для того щоб Яна викупила кімнату, яка належала Каті. Та Яна не мала грошей і мати теж, тож Катя продала свою частку у квартирі чужій людині. А сама взяла в кредит однокімнатну квартиру та переїхала туди.
Мати часто навідувалася до Каті в гості, розповідала їй про племінницю яка появилася, вона намагалася помирити двох сестер, однак Катя навіть чути нічого не хотіла. Хоч жінка і захищала молодшу сестру, але їй самій вже важко було знаходитися поряд з нею, тому вона часто залишилася ночувати у Каті.
І врешті-решт не витримали і сама продала свою частку у квартирі теж і Катя її запросила до себе жити. А Яна, як і мріяла залишилася в квартирі, разом з чоловіком ледарем та дитиною на руках. Вони всі і дальше жили в одній кімнаті, адже у двох інших жили чужі люди, з якими Яна постійно сварилася.
Автор: Нінель
