Пісна булочка з’єднала два серця. Ця історія трапилась декілька років назад, в період коли почався Великий піст. Оксана, ще змалечку була навчена своєю бабусею, що до всіх свят та періодів посту потрібно ставитись шанобливо.
Тож коли наступав період Великого посту перед світлим святом Великодня, то жінка старалась заздалегідь приготуватись. Оксана влаштувалась на роботу до міста, винаймала житло.
Однак за свою бабусю все рівно не забувала а старалася два, а то навіть і три рази на тиждень провідувати її та завжди привозила гостинців. Так як наступав період посту то жінка замовила в одній пекарні пісні пиріжки, щоб і для себе і до бабусі звісно відвезти.
Бо сама не мала часу, так як мала багато справ та завдань на роботі. Коли все було готово, то Оксані подзвонили і вона зібралась і поїхала за випічкою.
Забравши ящик з пиріжками жінка швидко попрямувала до виходу, та аж так що не помітила і на виході зіштовхнулася з одним чоловіком.
Жінка вибачилась перед незнайомцем, глянувши в його очі, на мить забула, що трапилось і куди йшла.
Пиріжки звісно повипадали з ящика, Оксана їх швидко зібрала і пішла.
Але вже біля машини її все ж наздогнав той незнайомець, якого було звати Ульян, та простягнув Оксані один пиріжок сказавши при тому: “Мила пані ви забули ще один”.
Так відтоді вони вже вдвох приїжджають до бабусі щороку у Великодній піст.
Привозять багато всього, але головне то пісні пиріжки, але вже не з крамниці а Оксана сама пече.
Так як має вже багато вільного часу, бо вони з Ульяном чекають на поповнення у своїх сім’ї.
Автор: Нінелія
