Куди зникає Любов? – запитало маленьке Щастя. Особлива Притча, її варто прочитати

– Куди зникає Любов? – маленьке Щастя запитувало у свого батька.За матеріалами:Християнський портал КІРІОС

– Вона вмиpaє, – відповів батько. Люди, синку, не бережуть те, що мають. Просто не вміють любити!

Маленьке Щастя задумалося… “Ось виросту великим і стану допомагати людям!” – вирішило. Йшли роки. Щастя підросло і стало великим.

Воно пам’ятало про свою обіцянку і з усіх сил намагався допомагати людям, але люди його не чули. І поступово Щастя з великого почало перетворюватися на маленьке і чахле. Дуже воно злякалося, як би зовсім не зникнути, і відправилося в далеку дорогу, щоб знайти ліки від своєї недуги.

Читайте також:Ніколи не робіть поспішних висновків. Коротка але дуже повчальна Притча

Довго йшло Щастя, не зустрічаючи нікого на своєму шляху, тільки стало йому зовсім погано. І зупинилося воно відпочити.

Вибрало гіллясте дерево і прилягло. Тільки задрімало, як почуло кроки, що наближаються. Відкрило очі і бачить: іде по лісу старезна баба вся в лахмітті, боса і з палицею. Кинулося щастя до неї:

– Сідайте. Ви, напевно, втомилися. Вам потрібно відпочити і підкріпитися.

У старої підкосилися ноги, і вона буквально звалилася в траву. Трохи відпочивши, мандрівниця розповіла Щастю свою історію:

– Прикро, коли тебе вважають такою старою, але ж я така ще молода, і звуть мене Любов!

– Так це ви Любов?! – Щастя було вражене. – Але мені говорили, що Любов – це найпрекрасніше з того, що є на світі!

Любов уважно поглянула на нього і запитала:

– А тебе як звуть?

– Щастя.

– Ось як? Мені теж говорили, що Щастя має бути прекрасним. І з цими словами вона дістала з свого лахміття дзеркало.

Щастя, поглянувши на своє відображення, голосно заплакало. Любов підсіла до нього і ніжно обійняла рукою.

– Що ж з нами зробили ці злі люди і доля? – Схлипувало Щастя.

– Нічого, – говорила Любов, – Якщо ми будемо разом і станемо піклуватися один про одного, то швидко станемо молодими і прекрасними.

І ось під тим крислатим деревом Любов і Щастя уклали свій союз ніколи не розлучатися.

З тих пір, якщо з чийогось життя іде Любов, разом з нею йде і Щастя, порізно їх не буває.

А люди до цих пір зрозуміти цього не можуть…