Добу тому я була на сьомому небі від щастя, а зараз просто забрало дар мови.
В нас з Іваном все складалось зі швидкістю світла.
Познайомились ми в кафе, він пригостив мене кавою.
Якось все закрутилось, завертілось, через пів року вже жили разом. А ще через місяць він став на коліно та освідчився мені.
Всі мої рідні були здивовані.
Батьки були проти того, щоб ми разом жили, а за одруження і мови не було.
Ваня здався їм підозрілим, бо приділяв мені багато уваги, але для мене це було показником його кохання.
-Яке весілля, ви навіть рік не позустрічались, зарано ще для такого.
Казала моя мама. З підготовкою до свята вони краще познайомились.
Тато вже не дивився так вороже на свого майбутнього зятя.
Я давно хотіла вийти заміж, але траплялися чоловіки не для сім’ї, хоч і зустрічались ми довго.
Я вже думала, що проблема в мені, але так сильно хотілось стати дружиною і мамою.
Годинник спішив, мені вже 28, а чоловіка ще було. І тоді я зустрілась з Іваном. Він буде ідеальним татом для наших дітей.
День весілля настав. Я надзвичайно красива, ніби принцеса.
І дуже щаслива, все проходило гладко, чудові ведучі, класне місце проведення.
Всі гості були надзвичайно задоволені. Вечір проходив з легкістю, до опівночі всі роз’їхались.
Я з Іваном і подарунками та грішми поволі ступали до свого готельного номеру.
– Давай поїдемо в гори відпочивати, або відкладемо на щось. Пропонувала я йому.
Він змінився в лиці, і щось пробубнів. Напевно дуже перевтомився.
Я пішла в душ, треба було змити макіяж, тай зачіска вже розпадалась по-трохи. Коли зайшла до спальні, то його вже не було. Як і наших грошей, я одразу не зрозуміла що сталося.
Але потім на телефон прийшло смс від нього.
Читайте також: За крок до весілля, все пішло не так, нареченого наче підмінили. Один випадок зіпсував всі її плани та весілля
” Я забрав гроші, мушу віддати борг, ти дуже хороша людина. Можливо колись пробачиш”.
Тепер я була всюди заблокована. Проплакала в подушку до ранку.
Мама приїхала як тільки змогла.
Вона не сварила мене, а тільки розуміюче притискала до себе.
Коли я повернулась додому, його речей не було. І я розуміла що знову одна.
Чи зможу я пробачити йому і чи варто?
Автор: Настя
Історія написана спеціально для osoblyva.сom
Передрук в повному обсязі заборонено без письмового дозволу власника Сайту. Будь-яке використання матеріалів (у тому числі фотографій)– суворо заборонено.
