Це було дуже давно. Річки світу вийшли з берегів і затопили землю. Орлиці довелося рятувати свої крихітних орленят, які ще не вміли літати. Але врятувати вона лише одного.
Взяла вона перше пташеня і полетіла. І в польоті вирішила запитати орленя: “Коли ти виростеш, а я вже буду стренькою, чи будеш ти піклуватися про мене?”. Ні секунди не вагаючись, орленя відповіло, що так. Мати не повірила синові і розтиснула кігті. Вона повернулася за іншим дитинчам.
І от повернулася орлиця до гнізда по останнє пташеня. У польоті запитала те ж саме питання. На що третє орленя відповіло:
– Мамо, я звичайно дуже люблю тебе. Але ж і в мене буде сім’я і діти. Я обіцяю, що весь свій вільний від дітей час, буду проводити з тобою.
Орлиця кивнула головою, розуміючи, що до кінця своїх днів їй доведеться дбати про себе самій. І полетіла далі, рятуючи своє чесне орленя.