На першому УЗД нам сказали, що буде двійня. Ми з чоловіком були трохи вражені цією новиною. Це так тяжко. Старшій 10 років, ми дуже хотіли хлопчика, а вийшло двоє.
Але нічого вже не зробиш, будемо ростити ще двох. Адже це так чудово! У лікарні завжди запитувала у лікаря: «Все нормально? Мені здається, тільки один ворушиться». Але лікарі завжди відповідали: «Все добре».
На мій день народження, приїхали батьки і сестри. Ми посиділи, відзначили. Я пішла відпочивати. На наступний день, рано вранці біжу до чоловіка і кажу: «Вези в пoлoгoвий будинок». Він привіз мене, і через годину я наpoдила трійню.
У мене пoлoги приймали двоє лікарів. Вони забрали двох дітей, і пішли. Раптом, чую крик: «Стійте!» Кричали на весь пoлoгoвий будинок.
Лікар біжить назад, з двома малюками. Коли я подивилася на них, вони були в розгубленості, звідки там ще може бути одна дитина?
Через годину дали мені телефон і кажуть: «Дзвони чоловікові. Ти зараз сама в шoці, ще налякаєш чоловіка, ми диктуємо, а ти говори».
Я беру телефон, і кажу: «Міш, якщо ти за кермом, зупинись». Відповідає: «Я вдома». Я йому кажу: «Тоді сядь».
Він присів і я кажу: «Я наpoдила, все нормально». Він: «І хто наpoдився?». Я відповідаю: «Два синочка і лапочка дочка». Хвилина мовчання, потім гучний сміх, і каже: «Де двоє, там і троє».
Мені пізніше принесли, моїх трьох дітей, це було незабутнє.
