Уляна Борисівна, хресна мама моєї подруги, розповіла свою життєву історію. Ще зовсім маленькою дівчинкою, Її батька рано не стало. Вона залишилася круглою сиротою, проте ніхто з родичів ні з батькової ні з материної сторони не захотів взяти її до себе.
І коли вже Улянку майже віддали до дитячого будинку, то тітка Віра, в якої було своїх п’ятеро дітей, не могла допустити цього і взяла дівчинку до себе. Так стала дівчинка жити тітки в сім’ї. Чоловік тітки Віри заглядав часто до чарки, однак спокійним був, проте йому ні до чого діла не було.
І діти господарка вся лежала на плечах у бідолашної жінки. Прийшли роки Уляна закінчила школу на відмінно та захотіла поступати дальше. Тітка їй радила вийти заміж за сусіда Федіра, який як помітила жінка поглядав на дівчину, однак Уляна все-таки захотіла піти вчитися.
То ж невдовзі вона стала студенткою. Добре вчилася, мала хорошу стипендію, гроші не витрачала даремно.
А старалася привозити додому та віддавати тітці Вірі у знак вдячності, за те що її колись взяла до себе.
Однак дівчину очікував не дуже приємний сюрприз. Як виявилось, тітка Віра все-таки домовилась про сватання Уляни з Федором з його батькам. І вони наступного дня всі прийшли до них.
Хоч Уляні не подобався Федор, але вона не могла відмовитись, тож погодилась на шлюб. Та й пішла дівчина жити у прийми у заможну сім’ю Федора.
Батьки були непогані у чоловіка, однак сам Федір теж полюбляв оковиту і заперечував, щоб Уляна навчалася.
Дівчина була змушена перевестись на заочне навчання, однак Федір все одно не заспокоївся а ще більше заглядав до чарки.
І так можемо змарнувала своє життя бідолашна Уляна однак випадок її врятував. Одного дня до них на подвір’я прийшла дівчина з батьками і вона сказала, що вона чекає дитину від Федіра.
Сам чоловік і не заперечував, тільки голову опустив. Мати його ще пів вечора допитувала.
Всю ніч не спала Уляна і думала, що дальше вчинити. І все-таки зважилась, зранку вона зібрала свої малі пожитки, і сказала всім що йде.
Хоч вона і не мала куди йти, але ноги вели її самі за собою. Вона повернулася знову до університету, там за допомогою викладачів і виділили кімнату в гуртожитку.
Так Уляна продовжувала навчання а паралельно влаштувалася на роботу, щоб мати за що жити. По закінченню навчання вона поїхала за кордон, де нарешті її мрії здійснилися.
Тільки там Уляна Борисівна зрозуміла що саме цього вона хотіла. І тільки там вона зустріла своє справжнє кохання, і на той момент було майже 45 років.
Ще через рік вона привела у світ своїх двох синочків. Зараз Уляна Борисівна абсолютно щаслива жінка та мати. Її сини вже майже дорослі, теж добре навчаються як і їхня мати. А сама Уляна Борисівна, інколи згадує той період свого життя, як вона сама говорить: “наче жила не своїм життям”.
Деколи їй здається, що то був всього тільки недобрий сон. Але на щастя він все-таки закінчився і зараз Уляна Борисівна впевнена, що живе абсолютно своїм життям.
А ви як вважаєте?
Автор: Нінеліяя
