Якось так у Ярослави склалося в житті, що у неї закохалися троє чоловіків. Лікар-Назар був при посаді, мав гроші, самовпевнений, вирішував всі її забаганки, та любив себе більше ніж Ярославу, мав нарцисичну поведінку.
ЇЇ серце було зайняте іншим чоловіком. Чоловіком, який мав золоті руки та золоте серце. Завжди усміхнений і добрий.
Він Ярославу теж сильно кохав, але планував поїхати закордон, щоб заробити грошенят на весілля та на квартиру.
-Ти Ярославочко мене дочекайся, я повернуся і ми відгуляємо весілля. Куплю у Івано-Франківську квартиру для нас.
Планували, яке буде у них весілля. Перший танець з піснею: “Я нікому тебе не віддам”. Костюм у нареченого буде білого кольору, а весільна сукня розкішна, пишна з під’юпниками та зі шлейфом. Вельон хотіла з короною, довжиною 5 м. Розшитий мереживом.
-Добре, Васю, звісно, я буду тебе чекати. Мрію, щоб Бог подарував мені дар материнства. Щоб ми стали прекрасними батьками.
Поїхав Василь у Канаду. Уже і грошенят майже накладав на їх весілля і нерухомість. Весною мав би уже повернутися на Україну.
Та життя іноді робить такі дивовижні зміни, що навмисне не вигадаєш. Ярослава вийшла на роботу працювати, там познайомилася з директором Товариства. Він був старший на 5 років від неї.
Вмів гарно говорити, ну а дівчата дуже люблять вухами. Тому всі його компліменти запали в її душу. Вона зрозуміла, що її всі думки були про нього.
Закрутила Ярослава стосунки з директором, Михайлом. Після роботи приходила до нього додому. І уже незнана як сказати Василю, що кохає іншого.
Все. Потрібно щось вирішувати -вкотре сказала собі.
Написала Василю сухе повідомлення.
-Вибач, люблю іншого. Більше не вважаю за потрібне тобі щось пояснювати. Прощай. Не турбуй мене.
В той же вечір відправила повідомлення і Михайлу.
-Михайле, мені з тобою добре.
-Ярославочко, виходь за мене заміж.
Ярослава була на сьомому небі від щастя. Зробила все як планувала з Василем. Перший танець музиканти зіграли: “Я нікому тебе не віддам”. Михайло був у костюмі білого кольору, а весільна сукня Ярослави була розкішна, пишна з під’юпниками та зі шлейфом та вельон з короною, довжиною 5 м. Розшитий мереживом.
Заручений і заручена стають на коліна перед тетраподом і кладуть праві руки на Євангеліє.
І саме в церкві Ярослава згадує, що обіцяла іншому.
Як гадаєте, чи щаслива Ярослава?
Автор: Кармен Особлива
