fbpx

– Не буде дитини – знайду іншу. Ту, яка зможе стати матір’ю, – заявив мені чоловік. Тоді я запропонувала рідній сестрі квартиру в обмін на дитину

Моя сестра двно заміжня, має двох донечок і зараз у декретній відпустці. Квартиру вони орендують, а працює на все чоловік один. Словом, з фінансами у них завжди проблеми. А мамі нашій діла до проблем доньки зовсім немає, вона більше про котів своїх хвилюється.

Сестра скаржилась, що попросила у мами грошей в борг на ліки і їжу дітям, так та відмовила, бо коту потрібно було дороговартісну операцію робити. І жити до себе вона не пускала доньку зі своїм сімейством, бо діти котів будуть мучити. Джерело

Нам з чоловіком у чомусь пощастило більше: ми жили добре, але нашої заслуги там не було. Просто мій чоловік отримав гарний спадок від батьків і вдало його примножував. А от допомагати сестрі він мені не дозволяв, каже, що кожен у житті має сам крутитись і чогось досягати, а не чекати подачок і допомоги. Потайки я таки підкидала їй грошей на дітей, але тепер не дам жодної копійки. Вона мене образила.

А справа от у чому: ми з чоловіком одружені уже 6 років, а з дітьми не виходить у нас. З ним усе гаразд, а от я “бракована”. І якщо зпершу напруга не відчувалась, то зараз дійшло до погроз: – Не буде дитини – знайду іншу. Ту, яка в змозі стати матір’ю. – заявив мені чоловік.

Всі можливі варіанти і процедури ми випробували, але результату вони не дали. Залишався тільки варіант – знайти жінку, яка на в цьому допоможе, але було лячно, мало яка попадеться. Тоді я запропонувала сестрі обмін: вона мені виносить дитину, а ми з чоловіком віддамо їй квартиру. Не на словах віддамо, а офіційно дарчу оформимо.

– Ти з глузду з’їхала? Я більше ні ногою! З мене і моїх двох вистачить! Нізащо не погоджусь на цей стан на 9 місяців, – покрутила пальцем біля скроні сестра.

Я її вмовляла, намагалась пояснити, настільки вигідна це для неї пропозиція, але марно. Сестра не погоджувалась і все, сказала, що більше ніяких дітей. Ну ні, так ні, з сестрою я так само спілкувалась і потайки давала їй гроші.

Ми з чоловіком звернулись у приватну клініку, нам підібрали жінку, яка мала б нам народити дитину. Та й в грошах ми заощадили – вартість квартири, яку я пропонувала сестрі, була набагато вище загальної вартості послуг в клініці.

Ми були на 4 місяці, коли я дізналася про те, що сестра теж чекає дитину і збирається народжувати. А як же її запевнення в тому, що більше ніяких дітей? Її цинічність мене дуже образила. Мені було неймовірно боляче і образливо, я відчувала себе обдуреною і на чергове прохання сестри дати їй грошей, я відповіла відмовою.

Обірвавши все відносини з лицемірною сестрою, я готувалася до майбутнього материнства: вибирала шпалери в дитячу, ліжечко і коляски, змітала одяг з полиць магазинів для новонароджених.

На мою новонароджену дочку мамі було плювати. А ось син сестри – єдиний онук, розтопив серце бабусі. Мама все так же проти пустити сім’ю дочки до себе, але вже не проходить повз їх безгрошів’я. У чоловіка сестри з’явилися проблеми з роботою – протягом усіх 9 місяців сестра часто була у лікарні, і її чоловік дістав начальство з лікарняними і невиконанням плану.

Про кого згадала безгрошова багатодітна сестра? Правильно – про свою старшу дуру-сестру з бездонним гаманцем. Вийшло як: мені допомогти, не безкоштовно, вона відмовилася. А сама народила, не думаючи на які бабки вони будуть жити. І раз вона мені не допомогла в скрутну хвилину, чому мене зараз повинні турбувати її труднощі? Вона прекрасно знала, що чекає її в разі народження третьої дитини – ще більші злидні.

А ще й мама, в нападі турботи про єдиного онука, зажадала від мене щоб ми з чоловіком надали родині сестри житло:

– Май совість: у вас 2 квартири, а у сестри 3 дітей і орендоване житло. Поділися, а?

Як іграшкою в дитинстві – поділися! Причому, я поділися. Не вона зі мною щастям материнства, а я з нею квартирою! Може, я й не права, але мені дуже прикро що так вийшло. Сестра мене зрадила. Я розумію, що вона не планувала, але ж вона говорила, що нізащо більше не погодиться на дитину! Вона ж мене обдурила і я дуже зла на неї.

Хоча, дивлячись на дочку, я думаю про напівголодних племінників. Може, я себе накрутила? І сестра ні в чому не винна? Я маю моральне право відмовляти їй у допомозі?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

You cannot copy content of this page