Ольга та Олена були рідними сестрами, різницею у віці у два з половиною роки. Та молодша Олена завжди відчувала себе небажаною в сім’ї. Вона завжди доношувала одяг зі старшої сестри. Навіть тоді коли у шостому класі Олена стала вищою за свою старшу сестру то все рівно повинна була носити одяг Ольги.
Одне добре, що дівчата ходили до різних шкіл і ніхто ні про що не здогадувався. Для батьків Ольга була завжди особливою, вони завжди записували на різні гуртки та курси.
На літні канікули Ольга завжди їздила до якихось таборів а Олена як завжди до бабусі в село. Олені хоча було прикро, але вона навіть не знала як боротися з цією несправедливістю.
Коли прийшов час поступати до вищого навчального закладу, то Ользі батьки сказали, що як не поступити на бюджет, то нічого страшного. А Олені навпаки, якщо не на бюджет то тоді нехай іде одразу працювати. Проте дівчина таки поступили та переїхала жити до гуртожитку, дому рідко приїжджала.
Та батьки її особливо і не чекали і не дзвонили до неї. Олена зустріла хлопця там з якими згодом почала зустрічатися. Майже на останньому курсі Олена дізналася що знаходиться при надії і сказала батькам. Вони не були раді цій новині, навпаки сказали їй, що нехай тепер сама думає, як їй жити дальше.
Сказали що вони не приїдуть ні на яке її весілля і звісно грошей ніяких не дадуть. А тим часом для Ольги батьки купили новий автомобіль.
В Олени з чоловіком невдовзі появився синочок, батьки жінки навіть не зателефонували привітати. Їм навіть не було цікаво приїхати та подивитися на онука. Так час ішов, син Олени підростав, і на щастя батьки чоловіка приїхали за кордону та подарували їм квартиру. Та як Олена вже чекає на другу дитину.
За весь цей час до них ні батьки ні старша сестра Ольга не дзвонили. Але одного дня, все ж пролунав телефонний дзвінок.
То була мати Олени, яка повідомила що її старша сестра виходить заміж, однак у них не вистачає грошей на весілля.
А так як Олена мала хорошу роботу та посаду, то мати зажадала щоб та взяла то оформила кредит на себе, щоб вистачило на весілля Ользі.
Олена слухала матір і не могла повірити в те, що жінка говорила. Як за скільки років, вона жодного разу не поцікавилася її життя. А ще стало їй наглості подзвонити до неї і попросити взяти кредит на весілля її улюбленої доньки Ольги.
Олена звісно відмовила і сказала до матері, що в нема більше ні батьків, ні сестри.
Ось така на жаль не весела сімейна історія.
Шановні читачі, а у вас у сім’ях було щось подібне? Хто має бажання діліться з нами чи залишайте свої коментарі під даною історією.
Автор: Галина Червона
