Моя подруга Ліза працювала у великому жіночому колективі, єдиним чоловіком був там тихий та скромний Ігор. Ніхто його серед усього жіночого колективу не сприймав серйозно.
Однак Лізі вдалося, розгледіти в чоловікові щось особливе. Дівчина дуже любила порядок та чистоту, тому й на роботі вона старалася у вільну хвилинку прибирати. А ще дуже любила кімнатні вазони.
І як на диво Ігор теж любив та тільки дізнався що дівчина їх любить, то приніс з дому майже всі свої вазони. Весь жіночий колектив спостерігавши за цим, дивувалися як Ліза знаходила спільну мову з Ігорем.
Адже їм і не вдавалося витягувати з нього навіть слова, він весь час наче втікав від них. Напередодні нового року, Ліза вирішила зробити всім своїм колегам невеличкі подарунки.
Та за порадою звернулася до своєї начальниці Людмили Петрівни. Вона знала всіх уже довше, на відміну від неї яка прийшла у фірму тільки два місяці назад.
Начальниця сказала що, жінкам колегам підійде будь-що, чи то парфуми чи то косметика, а от для Ігоря було б непогано краватку. Додавши при тому, що минулого року на корпоратив Ігор прийшов був у досить елегантному костюмі, однак без краватки.
Ліза так і зробила, жінкам вона накупила всяких жіночих дрібниць, а для Ігоря вибрала красиву краватку.
Чоловік дуже зніяковів, отримавши подарунок, проте по його очах та посмішці було зрозуміло, що йому дуже приємно. Чи то від подарунку, чи то від того, хто йому цей подарунок зробив.
Проте наступного дня, вже не чекаючи дня корпоративу, Ігор прийшов на роботу у тому ж костюмі та з новою краваткою.
А в руках у нього була, красива білосніжна орхідея у вазоні, яку він звісно подарував у Лізі. Всі навкруг дивувалися цій дивній парі.
Вони не могли повірити як вони зійшлись у симпатії одне до одного, адже такі різні. Сама Людмила Петрівна навіть зауважила: ” А наш Ігор виявився не таким простим та скромним”.
” Молодець Лізка, як вона хлопця змінила, із простого скромняги зробила справжнього чоловіка”- говорили жінки з колективу.
А Ліза і справді допомогла Ігореві розкритися, відкрити всі свої таланти, навчила його гарно одягатися та полюбити спорт.
” Так, так.. За кожним успішним чоловіком стоїть мудра жінка” – підсумувала начальниця Людмила Петрівна.
Через два місяця, увесь колектив вже гуляв на їхньому весіллі. А якось після того, Людмила Петрівна ще раз була запитала Лізу, чи не шкодує вона про те що пов’язала своє життя з таким чоловіком як Ігор.
Адже вона могла знайти більш сміливішого та успішного чоловіка. На що Ліза відповіла, що не жаліє ні наскілечки.
Ігор для неї є найкращим чоловіком, він її любить та допомагає в усьому, а це найголовніше, а не успіх та краса чоловіка.
Кивнувши тільки головою, Людмила Петрівна не могла не погодитись з дівчиною.
Автор: Нінель
