Світлана дивилася на свого красеня сина, її не вірилось, що він уже виріс і завтра одружується. А Матвій все дивився в дзеркало то любувався собою в новенькому костюмі. Світлані не було ніяких грошей шкода для сина, то пусте що на костюм у жінки пішло ледь не половина зарплатні.
Вона ще раз подивилася на Матвія, та сказала до нього: ” Ой синку, головне щоб мені не весіллі та й не розплакатись”.
Почувши те що сказала мати, Матвій різко обернувся і нагадав її, що ж вони домовились, що Світлана не прийде на весілля.
А жінка ж думала що син жартував, але на жаль Матвій все говорив цілком серйозно. Він знову нагадав матері, які батьки в його нареченої Лізи, ще на весіллю буде сама еліта їхнього району. І звісно Світлана там не буде вписуватись, і почуватиме себе “не в своїй тарілці”.
Він хотів матір заспокоїти, та сказав що вони з Лізою прийдуть до неї післязавтра, І вони зможуть посидіти, попити чайку з тортом. А також Світлана зможе вручити їм свій подарунок на весілля.
У Світлани аж серце стиснулось від почутого. Жінка не розуміла чому її син її не хотів бачити на весіллі.
Адже вона і на зачіску до салону записалась і на манікюр, та й сукня в неї здається була нічого.
Однак Матвій був категоричний, і сказав остаточна до матері що не хоче її бачити на весіллю. Після цього Матвій взяв сумку і костюм упакований і пішов.
А Світлана так і залишилася сидіти на дивані, а в голові в неї прокручувались знову і знову слова рідного сина. Адже вона його любила більше за своє життя, а як він так може з нею. Світлана встала та підійшла до комоду, де витягла старий альбом. Передивляючись фотографії, вона зупинилася на одній, там була маленька дівчинка, років три, а поруч стояла, дещо скривлено жінка.
От і згадалася Світлані її рідна мати, яку через любов до оковитої, позбавили материнських прав, і вона назавжди зникла з життя доньки.
Ставши дорослою Світлана так і не шукала свою непутящу матір. А потім фотографія з дитячого будинку, не солодко було там дівчині. Тому одразу після школи, вона пішла працювати офіціанткою, спочатку в одному закладі потім в іншому.
Так їй дали кімнату в гуртожитку, і вона стала собі сама господинею.
Третя фотографія на якій зупинився погляд жінки, то була парна фотографія, на знімку вона була з ним, високим та темноволосим Олегом, батьком Матвія.
Познайомилася вона з ним у тому ж кафе де працювала. Тоді був час пік, і Світлана з тацею в руках, на якій несла два тости та томатний сік, випадково пролила сік на одного із клієнтів.
Ним і виявився Олег, власник кафе одразу прийшов і почав кричати на бідолашну дівчину. Але Олег заступився за неї і сказав що нічого страшного, в нього в машині є інша сорочка.
Так вони і познайомились, і від їхнього знайомства та взаємних почуттів і появився їхній син Матвій.
Та на жаль чоловік, не мав серйозних намірів відносно Світлани, адже він теж її соромився напевне, бо був з багатої сім’ї.
То ще раз згадавши за Матвія, жінка і подумала, як же він вдався в свого рідного батька. Насправді сумна історія, любі читачі а у вас які стосунки зі своїми дітьми?
Хто має бажання діліться своїми історіями, чи пишіть нам свої коментарі та враження під даною історією.
Ваша, Галина Червона
