Олег та Аліна не приходили на зустріч випускників ні після 15 років закінчення школи, ні після 20 років. Аліна хоча вже й пережила, відплакала, однак все-таки не змогла пробачити щиро Олега.
А чоловік і сам не знав як дивитися Аліні в очі. Всі роки його хвилювала совість, він почувався винним перед жінкою.
Адже купа років назад, Олег покинув Аліну нічого її не пояснивши, та одружився з іншою, яка знаходилась при надії.
Їхні хороші знайомі ще зі шкільних років Тарас та Мирослава, які організовували чергову уже тридцятирічну зустріч після школи випускників вирішили цього разу схитрувати.
Вони подзвонили окремо Олегу та Аліні і казала їм про зустріч, додавши чоловікові, що Аліни не буде, вона відмовилась, а жінці- що Олега не буде, бо він перебуває за кордоном.
Коли всі зібралися на шкільному подвір’ї, Олег першим прийшов, а коли і приїхала Аліна, то Тарас та Мирослава перезирнулась один на одного, їхній хитрий план вдався, адже вони так надіялись їх помирити.
Чоловік та жінка побачивши одне одного, одразу не дуже були раді. Але пізніше, коли всі сиділи за столом і кожен розповідав про себе,то виявилось, що Аліна була одружена має двох дітей.
Однак, вже третій рік як розлучена. А Олег як виявилось, залишився вдівцем, діти вже теж дорослі.
Тож почувши про непрості життєві долі один одного, чоловіка та жінку наче якась невідома сила потягнула одне до одного.
Забулася й та стара шкільна образа, яка турбувала всі ці роки Аліну. Про те що колись Олег не прийшов назустріч, а його мати по телефону розповіла, що він невдовзі стане батьком і одружується.
Адже насправді ніхто з них не хотів на старість залишитись самотнім.
Прогулявшись та поговоривши відверто, вони повернулися до кафе, хоча обом не дуже хотілося туди повертатися. Спогади нахлинули на них. Аліні навіть шкода стало Олега. А він боявся ще щось говорити, аби не злякати кохану.
Під кінець вечора вони самі підійшли до Тараса і Мирослави, які це все придумали, щоб вони нарешті зустрілися та подякували їм.
Уже чотири роки Олег і Аліна одружені та виховують свого первістка разом зі своїми онуками.
Побажайте їм щастя!
Автор: Нінелія
